Гаттой
Гаттой (чеч. ГӀаттой [1], ГIаттай [2], ГIаттій[2]) — чеченський тайп [3], що відноситься до тукхуму шатой [3]. Історично розселений у Шатойському районі Чечні. Родове село Гатен Кале[4].
Історія
Під час російсько-кавказької війни було прийнято рішення перервати вільне сполучення між Великою та Малою Чечнею; послабити загрозу для фортеці Грозної з боку Ханкальської ущелини, що служила місцем збору гірських загонів, що нападали на російські укріплення та станиці на Сунжі та Тереку. При спорудженні фортеці солдати витягли із землі величезний кам'яний хрест, який виявився власністю чеченського тайпу «гаттой» [3] .
Крім Гаттін-Кале представники тайпу гаттой проживають у селищі Деха-Їст (чеч. Дехьа-Йист). До виселення 1944 року вони мешкали у низці нині незаселених хуторів (Гуйлс та інших). На території Чеченської Республіки гаттинкалинці або гаттинці компактно проживають в місті Шалі, селі Хамбі-Ірзі Ачхой-Мартановського району та селі Лаха-Невре Надтеречного району[2].
Відомі представники
- Хасуха Магомадов[5] — останній абрек у СРСР, учасник антирадянського повстання на Північному Кавказі в 1940—1944 роках[4] .
- Шеріпов Асланбек Джемалдинович — командувач Чеченської Червоної армії; чеченський революціонер; член РКП(б)[6][7][8]
- Шеріпов Майрбек Джемалдинович — організатор антирадянського руху в Чечено-Інгушетії в 1941—1942 роках [9] .
Примітки
- Рубцова, 1999, с. 117.
- ГIаьтти-Кхаьлл... ГIаьттай... Зелимхан Мусаев. 21 августа 2019 г. Процитовано 2020-6-18.
- Рубцова, 1999, с. 117.
- Последний абрек Хасуха
- Абрек Хасуха Магомадов. abrek.org.
- Джаватова, Л. Р. Славный путь в революцию Асланбека Шерипова / Л. Р. Джаватова, Н. Н. Нурмагомедова
- Опыт характеристики личности и деятельности А. Шерипова в связи с народно-революционным движением в Чечне. Сухуми, 1990.
- Киреев Е. П. Бесстрашный борец за победу революции. В кн; Асланбек Шерипов. Статьи и речи. Грозный. 1972. C. 7-8
- Головлёв, 2007, с. 285.
Посилання
- checheninfo ГІаьтті-Кхалл… ГІаьттай. .
Література
- З. В. Рубцова. Сельская Россия: прошлое и настоящее : доклады и сообщения седьмой российской научно-практической конференции, Том 3. — Тула : Энциклопедия российских деревень, 1999, 1999. — 261 с.
- Сулейманов А. С. Топонимия Чечни / Ред. Т. И. Бураева. — Грозный : ГУП "Книжное издательство", 2006. — 711 с. — 5000 прим. — ISBN 5-98896-002-2.
- Головлёв А. А. Очерки о Чечне (природа, население, новейшая история) : моногр. / Рецензент С. А. Прокопенко. — Ульяновск : Вектор-С, 2007. — 296 с. — 100 екз. — ISBN 978-5-91308-014-1.