Гауліт
Гауліт, говліт (рос. говлит (говлит); англ. howlite; нім. Howlith m) — мінерал, триборат кальцію. У 8-му виданні класифікації мінералів Нікеля — Штрунца гауліт був віднесений до класу силікатів та германатів, як боросилікат.
| Гауліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Ca₂B₅SiO₉(OH)₅ |
| Nickel-Strunz 10 | 6.CB.20[2] |
| Dana 8 | 25.3.5.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Генрі Гав[3] |
 Гауліт у Вікісховищі | |
Загальний опис
Формула: Ca2B5 SiO9(OH)5 або Са2[(SiO4)|BO(OH)5].
Сингонія моноклінна.
Густина 2,58.
Твердість 3,5.
Колір білий. Просвічує.
Зустрічається у вигляді жовен, іноді землистих агрегатів, щільних конкреційних мас.
Знайдений в конкреціях і жилах в Півд. Каліфорнії (США) та в пров. Нова Шотландія (Канада).
Рідкісний.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гауліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гауліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.