Гафель (річка)

Гафель
Гафель біля Грос-Кройцу
53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д.
Витік
• координати 53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д.
Гирло Ельба
• координати 52°52′31″ пн. ш. 12°00′15″ сх. д.
Басейн Ельба
Країни: Німеччина
Регіон Мекленбург-Передня Померанія
Бранденбург
Берлін
Саксонія-Ангальт
Довжина 325 км
Площа басейну: 24 096 км²
Середньорічний стік 88,8 кубічний метр за секунду
Притоки: Woblitzd, Briesed, Tegeler Fließd, Шпрее, Nuthed, Planed, Buckaud, Dossed, Berlin-Spandau Ship Canald, Wublitzd, Bullengrabend, Emster Kanald, Havel–Oder–Wasserstraßed, Oranienburger Kanald, Schwaanhaveld, Stremmed і Рін
Водойми в руслі Glienicker Laked
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 2908646
 Медіафайли у Вікісховищі

Га́фель, Гаволь[1], Гавель[2][3], Гавола або Ха́фель (нім. Havel) — річка у східній частині Німеччини, що протікає через німецькі землі Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Берлін і Саксонія-Ангальт. Це права притока Ельби. Довжина становить 325 км. Площа басейну 24096 км².

Протягом більшої частини своєї довжини, Гафель є судноплавною, і є важливою ланкою у водних з'єднаннях між сходом і заходом Німеччини.

У середньовіччі була місцем розселення слов'янського племені річани-гаволяни (нім. Heveller)[2][3][1].

Течія

Джерело Гафелю знаходиться в Мекленбурзькому поозер'ї, між озером Мюріц і містом Нойбранденбург. Не існує очевидного видимого джерела, але річка бере свій початок в озерах поблизу Анкерсгаґена. Звідти річка спочатку тече на південь, біля Потсдаму повертає на захід, і врешті-решт впадає в Ельбу, яка в свою чергу впадає в Північне море. У своїй верхній течії, а також між Берліном і Бранденбургом-на-Гафелі річка утворює кілька озер.

Область навколо середнього Гафелю називається Гафельланд. Вона складається з піщаних пагорбів і низьких боліт. Міста, які розміщені на річці (за течією): Фюрстенберг, Цеденік, Оранієнбург, Берлін, Потсдам, Вердер, Кецін, Бранденбург, Премніц, Ратенов і Гафельберг.

Див. також

Примітки

  1. стр. 49, 54, 86, 134, Риттихъ А. Ф., «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе», Изданіе В. М. Истомина. Типографія Варшавскаго Учебнаго Округа. Литографія Варшавскаго Военнаго Округа. Хромолитографія А. А. Ильина въ С.-Петербургѣ. Ксилографія Пуца въ Варшавѣ, 1885 г. (рос.)
  2. Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. 2. Aufl., Berlin 2008, S. 21-22. (нім.)
  3. «Славянские древности», Любор Нидерле

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.