Гаяна-Ессекібо
Гаяна-Ессекібо (ісп. вимова: [ɡwaˈʝana eseˈkiβa] (
прослухати) також Західна Гаяна; ісп. Territorio del Esequibo; у Венесуелі ісп. Zona en Reclamación) — спірна територія на заході сучасної республіки Гаяна, в басейні річки Ессекібо.
| Гаяна-Ессекібо | |
| Держава |
 Венесуела[1] і  Гаяна |
|---|---|
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Гаяна-Ессекібо у Вікісховищі | |
.png.webp)
Площа — 159 500 км², населення — 283 000 осіб, густота населення — 0,75 осіб/км².
Історія
Була досліджена іспанцями, потім формально відносилось до складу так званої Великої Колумбії, хоча іспаномовне населення тут не встигло сформуватися. У 1831 році Британія об'єднала Бербіс, Демерару і Ессекібо в Британську Гвіану з річкою Ессекібо як її західного кордону, ця територія становить до 70 % території сучасної Гаяни (решта 30 % в 1803 були віднята у Нідерландів). Так почався тривалий територіальний спір незалежної Венесуели спочатку з Британською імперією, коли вибухнула Венесуельська криза (1895), а потім і з незалежною Гаяною, оскільки Женевський договір між Венесуелою та Гаяною 17 лютого 1966 зробив останню правонаступницею Британської імперії в питанні вирішення своїх територіальних суперечок. Місцеве населення Західної Гвіани і раніше представлено переважно автохтонними племенами. На картах Венесуели територія, зазвичай, вказується як частина Венесуели.