Гаєвська-Денес Лідія Степанівна

Лі́дія Степа́нівна Гає́вська-Де́нес (англ. Lidia Hajewska-Denes, нар.22 липня 1909, Київ — пом.15 серпня 1989, Мельбурн) — діячка українського громадського і жіночого руху, учителька, дитяча письменниця.

Гаєвська-Денес Лідія Степанівна
Народилася 22 липня 1909(1909-07-22)
Київ, Російська імперія
Померла 15 серпня 1989(1989-08-15) (80 років)
Діяльність письменниця

Жертва сталінського терору.

Біографічні дані

Народилась 22 липня 1909 р. у Києві. Донька українського літературознавця Степана Гаєвського.

Навчалася у Київській гімназії, музичному інституті ім. М. Лисенка, педагогічному факультеті Київського інституту народної освіти. Вона змалку вросла у гурт патріотичної української молоді, що вийшла з-під руки відомих педагогів Н. Дурдуківського і Марії Юркевич. Закінчивши педагогічний факультет Київського університету вона стала навчати в середніх школах.[1]

1931 вийшла заміж за Віктора Дубровського і через нього увійшла в товариство М. Павлушкова, Б. Матушевського, І. Багряного, О. Вишні, П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського і Б. Антоненка-Давидовича, що мало значний вплив на формування її світогляду. У зв'язку з арештом і розстрілом чоловіка, Гаєвська зазнала переслідувань з боку окупаційної совєцької влади, змушена була змінювати місце проживання.[2]

У часі Другої світової війни Гаєвська працювала в управі одного з районів Києва, а потім опинилася в західній Україні. Велика мандрівка завела її з родиною до Німеччини. Тут вона включилась у працю над українською дітворою і дала великий внесок у творення українського дошкілля.[1]

25 червня 1949 р. приїхала до Австралії, спочатку поселилися в Сіднеї, потім у Мельбурні. Від 1950 р. стала працювати в українському шкільництві, викладала в суботніх українських школах у Саншайні, потім у Мельбурні. Довголітня вчителька Братської то інших школах в Мельбурні, викладала на педагогічних та українознавчих курсах. Член Української Центральної Шкільної Ради Австралії та Методичної комісії,[2] літературно-мистецького клубу ім. В. Симоненка.

Активізувалася в жіночих організаціях української еміграції, в 1955–1956 очолювала Союз Українських Організацій Австралії (СУОА),[1] була головою Українською Громади Вікторії (1956–1957). Довголітня голова Союзу українок Австралії (1964–1970, 1973–1983), репрезентувала СФУЖО на цьому далекому поселенні.[1]

15 серпня 1989 р. померла в Мельбурні (Австралія).

Творчість

У 1965 р. заснувала журнал Союзу українок Австралії «Наше слово». Автор оповідань та інсценізацій для дітей, статей та репортажів в українській пресі.

Окремі видання:

Примітки
  1. «Постаті сесії» Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. / «Наше життя» ч. 11. Грудень 1967, с. 7
  2. М. Болюх «Гаєвська-Денес Лідія» Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.

Література
  • Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 23.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.