Гватемальці

Державна мова країни — іспанська, однак рідною вона є лише для метисів, що складають 60% від числа усіх гватемальців. Іншу частину гватемальців складають індіанські народи — близько 40% від загального числа населення. Найбільші з них: кіче, кекчі, какчикель, мам. Нині 2/3 усіх індіанців знають також іспанську.

Іспаномовні гватемальці складають більшість у всіх містах країни та у найрозвинутіших в економічному сенсі південно-східних районах та на тихоокеанському узбережжі. За департаментами число індіанців варіюється від 14% в Аматітлані до 96% у Тотонікапані. На південному сході країни проживають гаріфи або чорні кариби, змішане індіансько-негритянське населення, перевезене до Гватемали у XVIII столітті з Малих Антильських островів.

Мови корінного, індіанського населення Гватемали, належать здебільшого до родини майя-кіче — дотепер збереглось 23 мови цієї родини.

Основні релігії — католицизм і протестантизм. Серед індіанського населення подекуди зустрічаються стародавні вірування й обряди. Основне заняття гватемальців — сфера послуг та сільське господарство. У районах з індіанським населенням зберігається високохудожнє традиційне кустарне виробництво.

Значні групи гватемальців проживають за межами своєї країни, передусім у США, Мексиці та Іспанії

• Народы Америки, т. 2. —М, 1959 (рос.)
• Брук С. И. «Население мира. Этнодемографический справочник». —М, 1986 (рос.)
• Латинская Америка. Енциклопедичний довідник (у 2-х томах). М, 1979. Том 1. Стор. 454 (рос.)
• Adams R.N. Encuesta sobre la cultura de los ladinos en Guatemala. — Guatemala, 1956. (ісп.)

• Мови Гватемали
• Joshua Project