Гвоздика блідоквіткова
Гвоздика блідоквіткова[1], гвоздики бліді[2], гвоздика азовська[3] (Dianthus pallidiflorus) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae), поширений на півдні Європи й у Туреччині[4]. Етимологія: лат. pallidus — «блідий», лат. i — «сполучна голосна», лат. florus — «квітувати»[5].
Гвоздика блідоквіткова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Dianthus |
Вид: | Гвоздика блідоквіткова (D. pallidiflorus) |
Біноміальна назва | |
Dianthus pallidiflorus | |
Опис
Багаторічна рослина 25–40 см заввишки. Листки лінійні, разом зі стеблом внизу шорсткі, вгорі голі, сизі. Пелюстки 4–6 мм довжиною, білі або рожеві[3].
Поширення
Європа: Україна, Болгарія, Греція; Азія: Туреччина[4].
Рослина входить у Червоний список рослин Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей[1].
Див. також
Джерела
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0. (укр.)
- Dianthus pallidiflorus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 81.
- Euro+Med Plantbase. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 30.01.2018. (англ.)
- Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 30.01.2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.