Гвідо Ара

Народився 28 червня 1888 року в місті Верчеллі. Вихованець футбольної школи клубу «Про Верчеллі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1906 року в основній команді того ж клубу, в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 121 матчі чемпіонату і вигравши за цей час п'ять національних чемпіонств (1908, 1909, 1910/11, 1911/12, 1912/13), після чого 1915 року через війну регулярний чемпіонат припинився.

Під час першої світової війни був лейтенантом артилерії і виступав за «Модену» в регіональних змаганнях.

З відновленням італійського чемпіонату у 1919 році повернувся до «Про Верчеллі», якому ще двічі допоміг виграти чемпіонат (1920/21, 1921/22).

1922 року став тренером «Парми» і ненадовго призупинив ігрову кар'єру, але 1924 року знову повернувся до «Про Верчеллі», де протягом наступного сезону був граючим тренером, після чого завершив ігрову кар'єру.

6 січня 1911 року дебютував у складі національної збірної Італії в товариському матчі зі збірною Угорщини.

У складі олімпійської збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені, проте на полі жодного разу так і не з'явився.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни лише 13 матчів, забивши 1 гол.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1921 року, очоливши тренерський штаб клубу «Про Верчеллі», з яким став чемпіоном Італії.

В подальшому очолював «Парму», «Коменсе», «Луїно», «Фіорентину», «Рому», «Мілан» та «Дженоа».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Лекко», команду якого Гвідо Ара очолював як головний тренер до 1948 року.

Помер 22 березня 1975 року на 87-му році життя у місті Флоренція.