Збірна Бельгії з футболу
Збірна Бельгії з футболу (фр. Équipe de Belgique de football, нід. Koninklijke Belgische Voetbalbond) — національна футбольна команда Бельгії, яка керується Королівською Бельгійською футбольною асоціацією і представляє країну на міжнародному рівні.
Бельгія | |||
---|---|---|---|
| |||
Прізвисько | червоні дияволи (Rode Duivels, Diables Rouges) | ||
Асоціація | Королівська Бельгійська футбольна асоціація фр. Union Royale Belge des Sociétés de Football-Association (нід. Koninklijke Belgische Voetbalbond) | ||
Тренер | Роберто Мартінес | ||
Найбільше виступів | Ян Вертонген (126) | ||
Найкращий бомбардир | Ромелу Лукаку (59) | ||
Код ФІФА | BEL | ||
Місце в рейтингу ФІФА | 1 ▬ (16 вересня 2021)[1] | ||
| |||
Перший матч Бельгія 3:3 Франція (Брюссель, Бельгія; 1 травня 1904) | |||
Найбільша перемога Бельгія 9:0 Замбія (Брюссель, Бельгія; 4 червня 1994) Бельгія 10:1 Сан-Марино (Брюссель, Бельгія; 28 лютого 2001) Бельгія 9:0 Гібралтар (Льєж, Бельгія; 31 серпня 2017) Бельгія 9:0 Сан-Марино (Брюссель, Бельгія; 10 жовтня 2019) | |||
Найбільша поразка Англія 11:2 Бельгія (Лондон, Англія; 17 квітня 1909) | |||
Чемпіонат світу | |||
Виступів | 13 (вперше у 1930) | ||
Найвище досягнення | третє місце, 2018 | ||
Чемпіонат Європи | |||
Виступів | 6 (вперше у 1972) | ||
Найвище досягнення | друге місце, 1980 |
Станом на 16 вересня 2021 посідає 1-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Історія
Початок
Бельгійці зіграли свій перший офіційний матч 1 травня 1904 року проти команди Франції в рамках Évence Coppée Trophy, гра завершилась внічию 3-3. Цей легендарний, перший для обох збірних, матч на «Stade Vivier d'Oie» в Уккелі (Бельгія) відвідало 1,500 глядачів. Двадцять днів потому, Бельгія та Франція були серед семи країн — засновників ФІФА. До гри з Францією бельгійці провели ще декілька матчів, однак у їх команді грали британці, тому ці ігри не рахують як ігри збірної Бельгії, до прикладу 28 квітня 1901 бельгійці перемогли команду Голландії 8–0. З 1906 року бельгійці у світі відомі, як «Червоні дияволи», завдяки журналісту П'єру Волкієрсу, який так схарактеризував команду після трьох перемог того року: 5–0 над Францією та 5–0 і 3–2 над Нідерландами. Прізвисько журналіст пов'язав з тим, що від самого початку (і до тепер) команда грає в червоній формі. У 1920, «Червоні дияволи» вибороли золоті медалі домашньої олімпіади, у в неоднозначному матчі, коли їхні опоненти — команда Чехословаччини покинула поле. Хоча результати бельгійців на Олімпіадах 20-х років були хорошими, у трьох чемпіонатах світу в 30-х роках команда грала погано. Протягом наступних сорока років команда зарекомендувала себе як міцний середняк.
Золотий період
Час найбільших успіхів для бельгійської збірної розпочався з Євро 80, коли команда стала другою. Період 80-х — початок 90-х вважається золотим періодом бельгійської команди. Під керівництвом Гі Тіса, який тренував команду у більш ніж 100 офіційних іграх, Бельгія здобула репутацію фізично потужної, відмінно організованої команди, з якою не легко грати. У цей період (1982—2002), Бельгія кваліфікувалася на всі Чемпіонати Світу та у більшості з них там пройшла у друге коло. На ЧС 1986, команда дійшла до півфіналу. Напряму команда ще потрапила на ЧС 1990 і 1994, а от на два наступні ЧС 1998 і ЧС 2002 бельгійцям довелось долати сито плей-офф. У цей час за команду виступали такі гравці високого класу, як воротарі Жан-Марі Пфафф і Мішель Прюдомм, захисник Ерік Геретс, півзахисник Ян Кулеманс, плеймейкер Енцо Шифо, нападник Люк Ніліс. Після ЧС 2002, декілька провідних гравців команди, серед них Марк Вільмотс і Герт Вергеєн припинили виступи за збірну.
Нове Золоте покоління
Після невиходу, вперше з 1978 року, на Чемпіонат світу (Чемпіонат світу з футболу 2006) контракт з тренером Айме Антенісом був розірваний у грудні 2005 і вже з 1 січня 2006 на пост тренера був призначений Рене Вандерейкен. Та з новим тренером команда не пробилась на Євро 2008 і показала слабкі результати у кваліфікації ЧС 2010, тренер був звільнений, а його місце з приставкою в.о. зайняв Франк Веркаутерен. Після поразки від команди Вірменії 1-2 у вересні 2009 посаду головного тренера Бельгії обійняв Дік Адвокат. Та вже у квітні 2010, Адвокат стає тренером Росії. З тренером Жоржем Лекенсом, команда пропустила Євро 2012. Тоді під свою опіку збірну прийняв Марк Вільмотс і 11 жовтня 2013 команда напряму кваліфікувалася на Чемпіонат світу з футболу 2014. Основу команди Вільмотса склали гравці, молодіжної команди Бельгії, котрих багато ЗМІ вже встигли назвати новим золотим поколінням.
Домашня арена
Більшість своїх домашніх матчів команда проводить на стадіоні імені короля Бодуена у Брюсселі, котрий вміщує 50,093 глядачів. Стадіон є мультифункціональним і використовується для змагань з атлетики та проведення концертів. Зведений як стадіон Сторіччя у 1930 році арена була перейменована на стадіон Гейсел у 1946, а у 1995 році було здійснена ґрунтовна реконструкція. З того часу стадіон має сучасну назву. З 1958 по 1996 на арені відбулося 4 фінали Ліги Чемпіонів і 4 фінали Кубку володарів кубків, та матчі двох чемпіонатів Європи (1972, 2000). У 1985, під час фіналу Ліги Чемпіонів, на арені відбулася трагедія, котра забрала життя 39 вболівальників Ліверпуля.
Міжнародні турніри
Господарі Переможці Фіналісти Третє місце Четверте місце
Чемпіонати світу
|
Чемпіонати Європи
|
Гравці збірної
Поточний склад
Наступні 26 гравців були викликані до складу збірної для участі у Євро-2020 та двох попередніх товариських матчів проти Греції та Хорватії 3 та 6 червня 2021 року, відповідно.[2]
Матчі та голи вірні станом на 30 березня 2021 року, після матчу проти Білорусі.
Рекордсмени
Гравці, що провели найбільше ігор
# | Гравець | Період | Ігор | Голів |
---|---|---|---|---|
1 | Ян Вертонген | 2007— | 126 | 9 |
2 | Аксель Вітсель | 2008— | 110 | 10 |
3 | Тобі Алдервейрелд | 2009— | 107 | 5 |
4 | Еден Азар | 2008— | 106 | 32 |
5 | Ян Кулеманс | 1977—1991 | 96 | 23 |
Дріс Мертенс | 2011— | 96 | 21 | |
7 | Тіммі Сімонс | 2001—2016 | 94 | 6 |
8 | Ромелу Лукаку | 2010— | 91 | 59 |
9 | Венсан Компані | 2004—2019 | 89 | 4 |
10 | Маруан Феллаїні | 2007—2018 | 87 | 18 |
На 1 травня 2021
Бомбардири
# | Гравець | Період | Голів | Ігор | За гру |
---|---|---|---|---|---|
1 | Ромелу Лукаку | 2010— | 59 | 91 | 0.65 |
2 | Еден Азар | 2008– | 32 | 106 | 0.3 |
3 | Бернар Воргоф | 1928–1940 | 30 | 61 | 0.49 |
Поль ван Гімст | 1960–1974 | 30 | 81 | 0.37 | |
5 | Марк Вільмотс | 1990–2002 | 29 | 70 | 0.41 |
6 | Джозеф Мерманс | 1945–1956 | 27 | 56 | 0.48 |
7 | Раймон Брен | 1925–1939 | 26 | 54 | 0.48 |
Роберт Де Вен | 1906–1913 | 26 | 23 | 1.13 | |
9 | Веслі Сонк | 2001–2010 | 24 | 55 | 0.44 |
10 | Ян Кулеманс | 1977–1991 | 23 | 96 | 0.24 |
Марк Дегріз | 1984–1996 | 23 | 63 | 0.37 |
На 1 травня 2021
Різновиди кольорів форми збірної Бельгії
1986-90 Домашня
|
2002 Домашня
|
2009 Домашня
|
2010 Домашня
|
Примітки
- The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- Royal Belgian FA. www.rbfa.be. Процитовано 21 травня 2021.