Геганес

Геганес (швед. вимова: [²høːɡaˌnɛːs])[3] — місто та адміністративний центр комуни Геганес, лен Сконе, Швеція з 14 107 жителями (2010).[4]

area_total_km2=
Геганес
Höganäs

Координати 56°11′45″ пн. ш. 12°34′36″ сх. д.

Країна  Швеція
Адмінодиниця Геганес
Межує з
сусідні нас. пункти
Гельсінборг ?
Площа 1036 ± 0,5 га[1]
Населення 16 001 осіб (31 грудня 2020)[2]
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 2706003
OSM ↑935552 ·R (Геганес)
Геганес
Геганес (Швеція)

Геганес відома у Швеції за підприємство кераміки Höganäs Keramik, що є частиною групи Iittala.

Геганес є штаб-квартирою Höganäs AB, одним з найбільших світових виробників порошкової металургії з філіями по усьому світу. Höganäs AB заснована графом Еріком Руутом в 1797 році,[5] що робить цю компанію однією з найстаріших у Швеції.

Історія

Геганес було засноване як невелике рибальське село в парафії Весбю, задокументоване в 1488 році в Høyenæss. У середині XVII століття тут було 17 будинків. В цьому районі було знайдено вугілля і його видобуток почався в 1797 році. У 1798 році була побудована залізниця з дерев'яними рейками. Вона була першою в Швеції і була використана для транспортування вугілля з шахти до гавані. Населення почало зростати, і для шахтарів були побудовані нове житло. Протягом XIX століття було побудовано більше галузей промисловості з використанням глини для виготовлення керамічних виробів. Геганес досі відоме своєю керамікою. Вугільні шахти, однак, були закриті в 1960-х рр.[6] У 1936 році, коли Геганес отримав статус міста та мав 6 915 мешканців. З 1971 р. він є центром комуни Геганес, що охоплює півострів Куллаберг, що налічує близько 24 000 жителів.

У 2009 році місто почало приймати євро у своїх магазинах, ресторанах, банках та інших підприємствах.[7] Більше 30 магазинів приймають готівку в євро як частину PR.[8]

Видатні особистості
  • Морган Йоганссон — шведський політик та журналіст, член Соціал-демократичної партії міністр юстиції Швеції (з 2017 року), міністр з питань міграції та політики притулку (2014—2017).

Примітки
  1. Statistiska tätorter 2018 – befolkning, landareal, befolkningstäthet — Статистичне управління Швеції, 2019.
  2. Statistiska tätorter 2018 – befolkning, landareal, befolkningstäthet — Статистичне управління Швеції, 2021.
  3. Jöran Sahlgren; Gösta Bergman (1979). Svenska ortnamn med uttalsuppgifter (швед.). с. 12.
  4. Tätorternas landareal, folkmängd och invånare per km2 2005 och 2010 (Swedish). Статистичне управління Швеції. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  5. http://www05.abb.com/global/scot/scot349.nsf/veritydisplay/b1509de64e555630c12576890076c417/$file/3bse057206_b_en_compact_800_-_just_the_right_size_and_price_for_elektrokoppar.pdf
  6. Gustav Westerholm (1994). En kolgruvearbetares minnen – Del I (av tre). Kullabygd (Swedish). LXVII.
  7. BBC NEWS | Business | Swedish town aims to be 'euro-city'. News.bbc.co.uk. 29 грудня 2008. Процитовано 23 червня 2019.
  8. Delade meningar om euro hos handlare Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.