Гекони напівпалі

Геко́ни напівпа́лі (Hemidactylus) — рід геконів з підродини Справжні гекони. Має 90 видів.

?
Гекони напівпалі

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Геконові (Gekkonidae)
Підродина: Справжні гекони
Рід: Гекони напівпалі (Hemidactylus)
Лоренц Окен, 1817
Посилання
Вікісховище: Hemidactylus
Віківиди: Hemidactylus
Fossilworks: 37907

Опис

Загальна довжина цих геконів сягає 10—20 см. Довжина хвоста дорівнює довжині тулуба. Шкіра у напівпалих геконів має коричневий або сіро-рожевого колір. Очі не мають повік. Зіниці у них вертикальні. Прикріплюючі пластинки на пальцях розташовані на ближній до основи кінцівок розширеної частини, передостанній кіготь останнього суглобу залишається вільним. Кожна пластинка поділена навпіл борозною.

Спосіб життя

Мешкають на скелях, стовбурах дерев та кам'яних стінах. Активні вночі та у сутінках. Харчуються комахами та дрібними безхребетними.

Вони розмножуються яйцекладущие. В роду є деякі види, які розмножуються шляхом партеногенезу. У цих видів тільки самки, які розмножуються безстатевим, а яйця розвиваються з незапліднених яєць.

Розповсюдження

Напівпалі гекони живуть у Європі, Південно—Східній Азії, Океанії, Африці, Південній Америці.

Види

  • Hemidactylus aaronbaueri
  • Hemidactylus agrius
  • Hemidactylus albopunctatus
  • Hemidactylus aporus
  • Hemidactylus aquilonius
  • Hemidactylus arnoldi
  • Hemidactylus barbierii
  • Hemidactylus barodanus
  • Hemidactylus bavazzanoi
  • Hemidactylus bayonii
  • Hemidactylus boavistensis
  • Hemidactylus bouvieri
  • Hemidactylus bowringii
  • Hemidactylus brookii
  • Hemidactylus citernii
  • Hemidactylus curlei
  • Hemidactylus depressus
  • Hemidactylus dracaenacolus
  • Hemidactylus echinus
  • Hemidactylus fasciatus
  • Hemidactylus flaviviridis
  • Hemidactylus forbesii
  • Hemidactylus frenatus
  • Hemidactylus funaiolii
  • Hemidactylus garnotii
  • Hemidactylus giganteus
  • Hemidactylus gracilis
  • Hemidactylus granchii
  • Hemidactylus graniticolus
  • Hemidactylus granti
  • Hemidactylus greefii
  • Hemidactylus haitianus
  • Hemidactylus homoeolepis
  • Hemidactylus inintellectus
  • Hemidactylus isolepis
  • Hemidactylus jubensis
  • Hemidactylus kamdemtohami
  • Hemidactylus karenorum
  • Hemidactylus klauberi
  • Hemidactylus laevis
  • Hemidactylus laticaudatus
  • Hemidactylus leightoni
  • Hemidactylus lemurinus
  • Hemidactylus leschenaultii
  • Hemidactylus longicephalus
  • Hemidactylus lopezjuradoi
  • Hemidactylus mabouia
  • Hemidactylus macropholis
  • Hemidactylus maculatus
  • Hemidactylus mahendrai
  • Hemidactylus marmoratus
  • Hemidactylus matschiei
  • Hemidactylus megalops
  • Hemidactylus mercatorius
  • Hemidactylus modestus
  • Hemidactylus muriceus
  • Hemidactylus newtoni
  • Hemidactylus ophiolepis
  • Hemidactylus ophiolepoides
  • Hemidactylus oxyrhinus
  • Hemidactylus palaichthus
  • Hemidactylus persicus
  • Hemidactylus platycephalus
  • Hemidactylus platyurus
  • Hemidactylus porbandarensis
  • Hemidactylus prashadi
  • Hemidactylus puccionii
  • Hemidactylus pumilio
  • Hemidactylus reticulatus
  • Hemidactylus richardsonii
  • Hemidactylus rishivalleyensis
  • Hemidactylus ruspolii
  • Hemidactylus sataraensis
  • Hemidactylus scabriceps
  • Hemidactylus sinaitus
  • Hemidactylus smithi
  • Hemidactylus somalicus
  • Hemidactylus squamulatus
  • Hemidactylus stejnegeri
  • Hemidactylus subtriedrus
  • Hemidactylus tanganicus
  • Hemidactylus tamhiniensis
  • Hemidactylus tasmani
  • Hemidactylus taylori
  • Hemidactylus thayene
  • Hemidactylus triedrus
  • Hemidactylus tropidolepis
  • Hemidactylus turcicus
  • Hemidactylus vietnamensis
  • Hemidactylus yerburyi

Джерела

  • Boulenger, G.A. (1890): Genus Hemidactylus. In: The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. (Reptilia and Batrachia): 82.
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.