Гелена Вайґель

Гелена Вайґель (нім. Helene Weigel; 12 травня 1900, Відень — 6 травня 1971, Берлін) — німецька актриса і театральний адміністратор, друга дружина Бертольта Брехта.

Гелена Вайґель
нім. Helene Weigel
Народилася 12 травня 1900(1900-05-12)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[1][3]
Померла 6 травня 1971(1971-05-06)[1][2][…] (70 років)
Берлін, НДР[1][3]
Поховання
Доротеенштадтський цвинтарd : 
Громадянство  Австрія
 НДР
Діяльність політична діячка, акторка театру, кіноакторка, директорка театру
У шлюбі з Бертольт Брехт
Діти Стефан Брехтd і Barbara Brecht-Schalld
IMDb nm0917832
Нагороди та премії

Medal Carl von Ossietzkyd

 Гелена Вайґель у Вікісховищі

Життя і творчість

Народилася в заможній родині; її батько був керуючим в текстильній фірмі, матері належав магазин іграшок. Акторської майстерності Вайгель навчалася у Відні у актора Р. Шильдкраута. У 1919 році була прийнята в трупу Драматичного театру у Франкфурті-на-Майні, де грала, зокрема, Марію в «Войцеку» Г. Бюхнера і Піперкарку в «Щурах» Г. Гауптмана; виконанням головної жіночої ролі в п'єсі А. Броннена «Батьковбивство» потрясла самого автора, в той час найближчого друга Бертольта Брехта.

У 1923 році була прийнята в трупу берлінського Державного театру під керівництвом Л. Йеснера, в 1925 році перейшла в Німецький театр, яким в ті роки керував Макс Райнгардт. Одночасно виступала на інших столичних сценах — «Фольксбюне» і експериментальної «Юнге Бюне».

У Берліні Вайґель зіграла свої перші ролі в п'єсах Брехта — «Барабани в ночі», «Вища міра», «В джунглях міст», «Людина є людина». З кінця 1920-х років була актрисою Театру на Шифбауердам, де Брехт вперше намагався втілити в життя принципи свого «епічного театру».

Після приходу нацистів до влади в 1933 році Вайґель разом Брехтом емігрувала спочатку в Данію, потім до Швеції, до Фінляндії і нарешті в США. Успішна кар'єра актриси без доброго знання іноземних мов за кордоном була неможлива.
У США Вайґель зіграла в 1944 році німу роль в голлівудському фільмі «Сьомий хрест» за знаменитим романом Анни Зеґерс.

Після повернення в Європу, в 1948 році, Вайґель зіграла в швейцарському Курі головну роль в брехтівській постановці «Антігони» Софокла. У жовтні того ж року Брехт і Вайгель приїхали в Берлін, в його східний сектор, де отримали нарешті можливість створити свій театр — «Берлінер ансамбль», що відкрився в січні 1949 року виставою «Матінка Кураж та її діти», головну роль в якому грала Вайґель. З моменту заснування і до своєї смерті, в 1971 році, Вайґель офіційно, як інтендант, очолювала театр, який вже в 50-х роках отримав світове визнання — починаючи зі Всесвітнього театрального фестивалю в Парижі в 1954 році, де «Матінка Кураж» була удостоєна першої премії.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118630091 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 171. — ISBN 978-3-9503655-5-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.