Гельмут фон дер Шевалері

Густав Ганс Ердманн Гельмут фон дер Шевалері (Gustav Hans Erdmann Hellmuth von der Chevallerie; 9 листопада 1896, Берлін1 червня 1965, Вісбаден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Гельмут фон дер Шевалері
нім. Hellmut von der Chevallerie
Народився 9 листопада 1896(1896-11-09)[1]
Берлін, Німецька імперія
Помер 1 червня 1965(1965-06-01)[1] (68 років)
Вісбаден, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За Атлантичний вал»
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Михайла Хороброго
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Кубанський щит

Біографія

Виходець із знатного роду французького походження. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 6 жовтня 1939 року — ад'ютант командування 12-го армійського корпусу. З 15 січня 1940 року — в штабі 83-го запасного стрілецького полку. З 20 липня 1940 року — командир 86-го стрілецького полку. Учасник німецько-радянської війни. З березня 1942 року — командир 10-ї стрілецької бригади. Влітку 1942 року відправлений у резерв фюрера. З 13 жовтня 1942 року виконував обов'язки командира 22-ї танкової дивізії. З 1 листопада 1942 року — командир 13-ї танкової дивізії. 1 грудня 1942 року важко поранений, після лікування 15 травня 1943 року знову очолив дивізію. 1 вересня 1943 року здав командування і 25 жовтня знову відправлений у резерв. З 15 листопада 1943 року — командир 273-ї резервної танкової дивізії. Після розпуску дивізії 9 травня 1944 року знову відправлений у резерв. З 15 серпня 1944 року — командир 233-ї резервної танкової дивізії. 3 жовтня знову відправлений у резерв, 1 листопада очолив військовий полігон Бергена. 20 лютого 1945 року здав командування і знову відправлений у резерв. З 1 квітня 1945 року — командувач військами в імперському гау Судетенланд. В травні взятий в полон союзниками. В червні 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

Див. також

Посилання

Примітки

  1. TracesOfWar
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.