Геліопітек
Геліопітек (Heliopithecus) — вимерлий рід приматів, що існував 16 мільйонів років тому в епоху міоцену. Фрагментарні залишки викопної щелипи й ізольованих зубів були знайдені в Саудівській Аравії, вони були описані як належні до виду Heliopithecus leakeyi. Деякі автори вважають геліопітека синонімом афропітека.
? Геліопітек | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| ||||||||||||
Виявлення і класифікація
Фрагментальні решткилівої щоки та чотирьох ізольованих зубів були знайдені в Саудівській Аравії в 1978 році. У 1992 році був віднесений до родини афропітецидів Ендрюсом, а в 2010 до проконсулідів Залмотом.
Опис викопних решток
Щелепа характеризується вузьким піднебінням з паралельними рядами зубів. Верхні премоляри більші в порівнянянні з корінними зубами. Зуби верхньої щоки покриті шаром емалі.
Відмінності від інших родів
З досліджень проведених на одонтологічній характеристиці Ендрюсом і Мартіном була запропонована гіпотеза, що геліопітек може бути синонімом афропітека і моротопітека, цю думку підтримував Люїс Лікі. Подібність між цими родами в великих верхніх премолярах і вузьких верхніз корінних зубах. Однак з подальших досліджень виявилось, що геліопітек віддалений від афропітека і моротопітека. Ця точка зору підкріплюється тим, що геліопітек має більш широкі корінні зуби і краще розвинений мовний пояс в порівнянні з афропітеком і моротопітеком. У порівнянні з іншими проконсулами раннього міоцену, геліопітек має більш потужні зуби і щелепи, ці функції зіграли ключову роль у поширенні гомінідів з Африки в Євразію. 17 мільйонів років тому — це час, коли зниження рівня моря призвело до того, що Аравійський півострів став безпосередньо пов'язаний зі Східною Африкою.
Див. також
Посилання
- Encyclopedia of human evolution and prehistory (вид. 2. ed.). New York [u.a.]: Garland. 2000. ISBN 978-0-8153-1696-1.
- Hardt, Winfried Henke, Ian Tattersall (eds.) ; in collaboration with Thorolf (2007). Handbook of paleoanthropology (вид. Online-Ausg.). New York: Springer. ISBN 978-3-540-32474-4.
- Zalmout, Iyad S.; Sanders, William J., MacLatchy, Laura M., Gunnell, Gregg F., Al-Mufarreh, Yahya A., Ali, Mohammad A., Nasser, Abdul-Azziz H., Al-Masari, Abdu M., Al-Sobhi, Salih A., Nadhra, Ayman O., Matari, Adel H., Wilson, Jeffrey A., Gingerich, Philip D. (15 липня 2010). New Oligocene primate from Saudi Arabia and the divergence of apes and Old World monkeys. Nature 466 (7304): 360–364. PMID 20631798. doi:10.1038/nature09094.
- Hartwig, ed. by Walter Carl (2002). The primate fossil record. Cambridge [u.a.]: Cambridge Univ. Press. ISBN 978-0-521-66315-1.