Гемангіома

Лікування залежить від виду гемангіоми, її розмірів та розташування.

Для лікування застосовують кріотерапію, введення склерозуючих препаратів та електрокоагуляцію.

Хірургічне лікування полягає у розсіченні гемангіоми. Видалення глибоко розміщених та великих гемангіом пов'язане з ризиком масованої кровотечі, тому з профілактичною метою роблять попередню перев'язку артерій, що живлять пухлину, прошивання та обшивання гемангіом[1].

Для лікування Гемангіоми немовлят (infantile hemangioma) в Європі широко застосовується безопераційне лікування пропранололом (Анаприліном), з дозуванням 2 мг\кг ваги дитини. Механізм впливу препарату на гемангіому не з'ясований, проте препарат має високу ефективність, підтверджену також у Російській Федерації. Так, з 2011 року в ДГКБ св. Володимира Першого Московського медичного університету імені Сєчєнова для лікування даної патології почав застосовуватися пропранолол . Проліковано 84 дитини віком від 1 міс. до 2 років. З них гемангіома у білявушно-жувальній області була у 28 дітей; в області носа — 11 пацієнтів; в орбітальній області — 14 хворих; в області верхньої і нижньої губ — 12 пацієнтів; у шийній області 5 хворих; у 14 дітей малюкова гемангіома вражала кілька анатомічних областей.

Раніше 58 пацієнтів (69 %) отримували різні види лікування: гормонотерапія, склерозування спиртом, склерозування Фібровейна, застосування лазера, кріодеструкція, рентгенотерапія, що викликало бурхливе зростання гемангіоми і погіршення загального стану дітей. Пацієнтам перед початком лікування проводилися дослідження: фотодокументація з використанням метричної шкали з подальшою щотижневої оцінкою змін розмірів гемангіоми, кардіологічне (ЕКГ, ехокардіографія, холтерівське моніторування, вимірювання АТ), фіброларінгоскопії, рівень глюкози в крові, ультразвукове дослідження з допплерографією. Комп'ютерну томографію з контрастуванням, з подальшою 3D реконструкцією, виконували в тому випадку, якщо за даними УЗД неможливо було визначити розміри гемангіоми і обсяг уражених тканин новоутворенням.

Лікування пропранололом проводилося в дозуванні 2мг/кг на добу тривалістю до 8 місяців. У результаті проведеного лікування отримано гарні результати у 76 пацієнтів (90,5 %), задовільні у 7 дітей (8,3 %) і негативний — 1 хворий (1,2 %). Ускладнення у вигляді скороминущої брадикардії були у 23 пацієнтів з кінцевим хорошим результатом лікування. Таким чином, застосування пропранололу для лікування дітей з дитячими гемангіомами дозволяє досягати в переважній більшості випадків хороших косметичних і функціональних результатів. (Джерело — «http://archderm.jamanetwork.com/article.aspx?articleid=1105192», «http://гемангиома.рф/применение-пропранолола-в-лечении-де/»).

• Гемангіома печінки

• Черкасов Е. Ф. Радиационная гигиена. М.: Медицина, 1974.
• Дергачёв А. И. Ультразвуковая диагностика заболеваний внутренних органов. М. 1995 г.
• Зедгенидзе Г. А. Клиническая рентгено-радиология . — М.: Медицина, 1983. — Т.3. — С. 90 — 169, 272 — 323.
• Милько В. И. Рентгенология. — К.: Вища школа, 1983. — С. 228 — 230, 233 — 236.
• Бакланова В. Ф., Филиппкина М. А. Рентгенодиагностика в педиатрии. — 1988. — С. 265 — 266.