Геммінгени

Рід фон Геммінген сходить до імперського алеманського лицарського роду, споконвічні родові володіння яких знаходилися в Геммінгені, в Крайхгау. Геммінгени, існування яких документально підтверджено, починаючи з періоду високого Середньовіччя, є одним з найбільш розгалужених німецьких дворянських родів з численними володіннями в Крайхгау, Оденвальді, у Швабії та Франконії тощо.

Геммінгени
Родоначальник: Henricus (von Gemmingen)
Близькі роди: Массенбахі
Гілки роду: Геммінген-Гуттенберг, Геммінген-Хорнберг, Геммінген-Штайнегг, Геммінген-Міхельфельд, Геммінген-Неккарциммерн-Бюрг
Місце походження: Невідомо
Підданство: Священна Римська імперія
Вюртемберг
Німецька імперія
 Геммінгени на Вікісховищі

У XIV столітті Геммінгени розділилися на дві, і понині присутні, гілки. Вони отримали свої назви від замків біля річки Неккаре, які потім стали їх головними резиденціями: Геммінген-Гуттенберг та Геммінген-Хорнберг.

У XVI — початку XVII століть з роду Геммінгенів вийшли єпископи Аугсбурга Іоганн Отто (1545-1598), Айхштетта Іоганн Конрад (1561-1612) та Майнца Уріель (1468-1514); причому останній був з 1508 по 1514 роки також архіканцлером Священної Римської імперії.

Протягом століть Геммінгени були камергерами, гофратами та високопоставленими військовими чиновниками при баденській, курпфальцській, вюртембергскій, бранденбург-ансбахській та інших дворах свого часу. Вони входили в лицарські кантони Крайхгау й Оденвальда, часто очолюючи їх; при цьому Карл Фрідріх Райнхард фон Геммінген (1739-1822) був також останнім генеральним директором імперського лицарства, і в той же самий час Еберхард Фрідріх фон Геммінген (†1791) очолював вюртемберзький уряд.

В XIX столітті Геммінгени були представлені як у баденських Станових зборах (1 палата), так і у вюртемберзькому ландтазі. В області мистецтва відомі композитор Ернст фон Геммінген-Хорнберг (1759-1813), а також письменник та друг Моцарта Отто Генріх фон Геммінген-Хорнберг (1755-1836).

У сучасній історії сім'ї значущий, в першу чергу, теолог Еберхард фон Геммінген (1936), з 1982 по 2009 рр. керував німецькомовною редакцією Радіо Ватикану.

Герб
  • Герб Геммінгенів у гербовнику Шайблеров. (XV ст.)
  • Герб Геммінгенів у Цюріхському виданні (I половина XIV століття)

Опис:

В блакитному полі дві золоті поперечні смуги. Над щитом — лицарський шолом з буйволиними рогами, колір яких розфарбований так само, як і щит.

В Цюріхському гербовнику XIV сторіччя зустрічається дещо інший варіант: в золотому полі 3 блакитні смуги.

Фамільні володіння
  • Нижній замок Геммінген (Геммінген) — у сімейному володінні з 1274 року
  • Замок Штрайхенберг (Геммінген) — у сімейному володінні примерно з 1280 року по 1297 рік
  • Маєток Даммхоф (Еппінген) — з 1362 року, використовується як стайні
  • «Кам'яний будинок» (також Шлеглершлосс; Гаймсгайм) — у XV столітті
  • Замок Бюрг (Ноєнштадт-ам-Кохер) — з 1456 року
  • Замок Штайнегг (Нойгаузен) — з XV століття
  • Замок Гуттенберг (Гасмерсгайм) — з 1449 року
  • Замок Міхельфельд (Ангельбахталь) — з 1753 року
  • Верхній замок Бонфельд (Бад-Раппенау) — з 1476 по 1958 рік
  • Замок Маєнфельс (Вюстенрот) — з 1492 року
  • Замок Фюрфельд (Бад-Раппенау) — з 1516 року
  • Дворец Ешенау (Оберзульм) — з 1518 по 1650 рік
  • Замок Нойгаус — з XVI століття
  • Замок Леренштайнсфельд (Леренштайнсфельд) — з 1535 по 1649 рік
  • Лаутенбагський двір (Едгайм) — з 1537 по 1621 рік
  • Замок Престенек (Ноєнштадт-ам-Кохер) — з 1549 по 1841 рік
  • Замок Буттергаузен (Мюнзінген) — з 1569 по 1812 рік
  • Замок Фільзек (Угінген) — з 1573 по 1596 рік
  • Замок Лібенфельс (Маммерн) — з 1574 по 1654 рік
  • Замок Іттлінген (Іттлінген) — з 1577 року
  • Замок Трешклінген (Бад-Раппенау) — XVI—XVII століття та з середини XIX століття
  • Замок Бад-Раппенау — з 1592 по 1956 рік
  • Геммінгенський замок Віддерн (Віддерн) — з 1600 по 1863 рік
  • Замок Хорнберг (Неккарциммерн) — з 1612 року
  • Старий замок Беінген (Фрайберг-ам-Неккар) — з 1673 року
  • Замок Бабштадт (Бад-Раппенау) — з 1712 року
  • Нижній замок (Тальгайм) — з середини XVIII століття по 1833 рік
  • Новий замок (Неккарциммерн) — з 1740 по 1932 рік, використовується як ратуша
  • Замок Роденштайн (Френкіш-Крумбах) — з 1747 року
  • Замок Лен (Бад-Фрідріхсгалль) — з 1749 по 1814 рік
  • Нижній замок (Бонфельд; Бад-Раппенау) — з1476 року (не існує)
  • Маєток Хайгерн (Тальгайм) — з 1786 по 1813 рік
  • Замок Маудах — з 1791 по 1795 рік
  • Замок Хоффенхайм (Зінсгайм) — з 1781 по 1850 рік (не існує)
  • Замок Унтербессенбах (Бессенбах) — з 1841 року
  • Вилла Віллігст (Шверте) — з приблизно 1900 року
  • Замок Фріденфельс (Фріденфельс) — з 1905 року
  • Замок Поппенройт (Вальдерсгоф) — з 1905 року
  • Замок Вайсенштайн (Штайнвальд) — з 1905 року
  • Замок Воффенбах (Ноймаркт) — з 1937 по 1955 рік
  • Геммінгенський двір (Бад-Вімпфен)
  • Геммінгенський двір (Гайдельберг)
  • Вальдердорфський двір (Бенсгайм) — з 1630 по 1710 рік
  • Будинок Геммінгенів (Гернсбах) — з 1872 по 1919 рік
  • Вілла Геммінген (Штутгарт) — з 1910 року

Література
  • Ernst von Gemmingen: Familienchronik der Freiherren von Gemmingen Fortsetzung der Chronik von Stocker 1895. Babstadt, 1925/26
  • R[einhold] Bührlen: Geschichte der Familie v. Gemmingen und ihrer Besitzungen. [Neckarzimmern] 1977
  • Lupold von Lehsten: Genealogie der Freiherren von Gemmingen im 19. und 20. Jahrhundert. Bensheim, 2003
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.