Гемолімфа

Гемолімфа (від грец. хайма та лат. лімфа - чиста вода, волога) зелена або безколірна рідина, що циркулює в судинах та міжклітинних порожнинах тіла багатьох безхребетних (членистоногі, оніхофори, молюски та ін.), які мають незамкнену кровоносну систему.

Гемолімфа виконує ті ж функції, що кров та лімфа у тварин із замкненою кровоносною системою: транспорт кисню та вуглекислого газу (у комах майже не бере участі в транспорті газів через розвиток системи трахей), поживних речовин та продуктів виділення, функції захисту організму, осморегуляції та ін. Часто має дихальні пігменти (а рідше еритроцити). В гемолімфі деяких комах присутні сильнодіючі отрути (наприклад, кантаридин у наривників, синильна кислота у строкаток), що робить їх неїстівними. Деякі комахи (сонечка, деякі коники) здатні для захисту виприскувати чи виводити гемолімфу крапельками через пори на суглобах кінцівок. Гемолімфа відіграє важливу роль в системі виділення членистоногих. Речовини, що потребують виділення, з гемолімфи через стінки мальпігієвих судин надходять до їх порожнини, звідти - до кишечнику і з неперетравленими рештками виводяться назовні.

Джерела

  • Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.