Генеральний архів Арагонської Корони

Генера́льний архі́в Араго́нської Коро́ни (ісп. Archivo General de la Corona de Aragón; араг. Archivo d'a Corona d'Aragón; кат. Arxiu General de la Corona d'Aragó) — історичний архів в Іспанії, в місті Барселона. Сформований на основі архіву Арагонської Корони. Перебуває під керівництвом Міністерства культури і спорту Іспанії. Культурна пам'ятка Європи (з 2007). Також — Барсело́нський королі́вський архі́в (кат. Arxiu Reial de Barcelona).

Генеральний архів Арагонської Корони
Будівля Генерального архіву Корони Арагону до 1993 року
Дата відкриття 1318
Місце-розташування Іспанія, Барселона

Історія
Будівля Генерального архіву Корони Арагону після 1993 року

Архів заснований 1318 року в Барселоні королем Хайме II як єдиний архів всіх територій Арагонської Корони. Це був єдиний центральний архів Корони у 1318-1348 роках, в якому суди Сарагоси створили Арагонський королівський архів. 1419 року також був створений Валенсійський королівський архів, де були депоновані фонди судів економічного контролю адміністрації королівства і раціонального головного архіву Королівства Валенсія.

Після війни за іспанську спадщину (1701-1714) головою архіву став (1740-1783) Хав'єр Гарма (Javier Garma), який намагався створити справжній Архів Корони Арагона, що збирає в Королівських архівах Барселони всі фонди з територій королівської адміністрації колишньої Корони Арагону. Проект Гарма надихнув політику Проспера Бофарулла і Маскара, начальника архіву між 1814 і 1 849 роками, і творця нинішнього Генерального архіву корони Арагона.

З 1318 по 1993 роки архів мав управління в Палау дель Ллоктинент, частини Палау Reial Major (Королівський палац у Барселоні), і з цього моменту архіву було частково передана будівля на вулиці Almogàvers, так що тепер є два місця: історичний палац для протокольних заходів, виставок і курсів, і новий для досліджень і зберігання.

20 січня 2007 року було створено Опікунську раду[1]. (кат. Patronat de l'Arxiu de la Corona d'Aragó), (ісп. Patronato del Archivo de la Corona de Aragón) в палаці лейтенанта в Барселоні президентами Каталонії Хосе Монтілья, Арагону Марселіно Іглесіасом, Валенсії Франсиско Камсом і Балеарських островів Хауме Матаса і міністром культури Кармен Кальво Пойято.

Перші документи
Внутрішній двір Палау дель Ллоктинент

Першими документами архіву є колекції сувоїв з канцелярії перших графів Барселони і королів Арагона. Вперше згадується королівський архів 25 жовтня 1180 року. У 1194 році король Альфонсо II Арагонський замовив збірник документів з королівського архіву, які мали законну силу і могли бути корисні для прав Корони, Рамону де Кальдес (юристу), декану кафедрального собору Барселони. Результатом став Liber feudorum maior. Сам Рамон де Кальдес сказав, що збірник був вельми нескладним. Завдяки цьому зібранню ми знаємо більше тисячі документів, найстаріші з яких відносяться до IX століття.

Ці ранні згадки не означають, що вже був відсортований архів, тим не менш, були каталогізовані кілька списків, які могли бути географічно розподілені, і зазвичай ці твердження не вважаються прецедентом для поточного архіву. Перша згадка про реальний сховище документів відноситься до 1255 року. Це сховище було розташоване в монастирі Санта-Марія-де-Сіхена, а потім розташовувалося в географічному центрі Корони.

При Хайме I Арагонському збільшилося використання паперу, завдяки цьому зросла швидкість виробництва документів, що стало початком записів королівської канцелярії.

Примітки
  1. Boards of trustees Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine..

Джерела
  • Arxiu de la Corona d'Aragó. Madrid: Ministerio de Educación, Cultura y Deporte, 1999.
  • Udina Martorell, Federico. Guía del Archivo de la Corona de Aragón. Madrid, 1986.
  • Archivo General de la Corona de Aragón. Guia histórica y descriptiva de los archivos, bibliotecas y museos arqueológicos de España (ісп.). Madrid: Tipografia de la Revista de archivos, bibliotecas y museos. 1916.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генеральний архів Арагонської Корони

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.