Сарагоса

Сараго́са (ісп. Zaragoza) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Арагон, провінція Сарагоса, комарка Сарагоса. Адміністративний центр провінції. Розташоване у північно-східній частині країни. Патрон — святий Вікентій Сарагоський. Площа муніципалітету — 973,78 км²

Сарагоса
ісп. Zaragoza
араг. Zaragoza

Герб
Прапор
Муніципалітет
Країна  Іспанія
Автономна спільнота Арагон
Провінція Сарагоса
Zaragoza Comarcad
Комарка Сарагоса
Координати 41°39′00″ пн. ш. 0°53′00″ зх. д.
Площа 973 780 000 квадратний метр
Висота 200 ± 1 м[1]
Поштові індекси 50001–50022
Розташування
Влада
Мер Jorge Azcónd, Pedro Santisteved, Juan Alberto Bellochd, José Atarésd, Luisa Fernanda Rudi Ubedad і Antonio González Triviñod
Офіційна сторінка

, населення муніципалітету — 675 121 ос. (2010); густота населення — . Висота над рівнем моря — 199 м. Поштовий індекс — 50001.

Назва
  • Сараго́са — сучасна іспанська назва, що походить від античної латинської.
  • Це́зар-Авгу́ста, або Це́заравгу́ста (лат. Caesar Augusta; Caesaraugusta) — назва від часів римського панування.

Географія
Річка Ебро у Сарагосі

Розташована на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В доісторичні часи тут було море. Тому місто розташоване на пласкій долині зі стародавніми осадковими породами — пісковику та вапняку. Найвища частина міста — на півдні.

Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо — спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.

Клімат
Клімат 1981-2010
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 20,6 22,5 28,3 32,4 36,5 41,0 44,5 42,8 39,2 32,0 28,4 22,0 44,5
Середній максимум, °C 10,5 13,1 17,3 19,6 24,1 29,3 32,4 31,7 27,1 21,4 14,8 10,8 21,0
Середня температура, °C 6,6 8,2 11,6 13,8 18,0 22,6 25,3 25,0 21,2 16,2 10,6 7,0 15,5
Середній мінімум, °C 2,7 3,3 5,8 7,9 11,8 15,8 18,3 18,3 15,2 11,0 6,3 3,2 10,0
Абсолютний мінімум, °C −15,2 −11,4 −6,3 −2,4 0,5 1,6 8,0 8,4 4,8 0,6 −5,6 −9,5 −15,2
Норма опадів, мм 21 22 19 39 44 26 17 17 30 36 30 21 322
Кількість сонячних годин 131 165 217 226 275 307 348 315 243 195 148 124 2694
Кількість днів з опадами 4 4 4 6 6 4 3 2 3 5 5 5
Кількість сніжних днів 0,7 0,4 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,5
Вологість повітря, % 75 68 60 58 56 52 49 53 59 69 74 77 62
Джерело: Agencia Estatal de Meteorología[2]

Історія
Мапа залишків римського міста в Сарагосі

Сарагоса заснована римлянами у 24 р. до н. е. під ім'ям Колонія Цезараугуста. Місто як Сальдувія згадав у своїх творах Пліній Старший.

У 5 столітті н. е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центру ще два райони  — мусульманський (мосарабський) та Єврейський квартал.

Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастилії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силоміць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.

Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія (11 століття) увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.

Музеєфіковані залишки римського театру

Фортеця і палац Альхаферія
  • Альхаферія вночі
  • Поземний план фортеці та палацу( темним позначені рови, мури та вежі)
  • Дворик Санта Ісабель після реставрації
  • Портал колишньої мечеті

Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабеллою Кастильською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодики помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.

За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події — вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію (але була відкрита Америка) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання євреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економічну кризу країни.

Гойя, офорт «Яка мужність !», що увічнив мешканку Сарагоси Марію Агостіну, захисницю міста

Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність (1808-1814) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уродженець міста Франсіско Гойя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.

Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.

У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.

Визначні пам'ятки
Церква Санта Ісабель де Португал

Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:

Музеї міста
Музей гобеленів Ла Сео. Собор Сан-Сальвадор.
  • Музей римського театру
  • Музей міста Сарагоса
  • Палеонтологічний музей
  • Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор (де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру).
  • Музей скульптора Пабло Серрано
  • Етнографічний музей
  • Музей кераміки
  • Музей річкового порту

Економіка

Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та пробкова, паперова, шкіряна промисловість.

Сучасна забудова в Сарагосі
  • Музей Пабло Серрано
  • Виставковий павільйон Арагону, 2008р.
  • Центр міжнародної торгівлі в Сарагосі
  • Торре дель аква ( водонагнітна вежа ).

Адміністративний поділ

На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)[3]

  • Альфосеа: 180 осіб
  • Картуха-Баха: 2170 осіб
  • Касетас: 7298 осіб
  • Гаррапінільйос: 4979 осіб
  • Хусліболь: 1336 осіб
  • Монтаньяна: 3308 осіб
  • Монсальбарба: 1882 особи
  • Мовера: 2954 особи
  • Пеньяфлор: 1093 особи
  • Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
  • Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
  • Вента-дель-Олівар: 989 осіб
  • Вільяррапа: 154 особи
  • Сарагоса: 645 899 осіб
  • Сан-Грегоріо: 587 осіб

Демографія

Динаміка населення (INE[4][5] ):

Релігія

Див. також

Посилання

Примітки
  1. http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297
  2. Standard Climate Values. Zaragoza Aeropuerto.
  3. Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  4. Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos. (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
  5. Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año. (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.