Геник Костянтин

Костянтин Геник народився у 1920 році в селі Нижній Березів Печеніжинського повіту на Станіславщині (нині Косівський район Івано-Франківської області).

Навчався в школі в Нижньому Березові, де провчився сім класів. За більшовиків закінчив вечірню школу, а за німецької окупації навчався в Івано-Франківську. Там його німці заарештували за приналежність до ОУН і під охороною доставили до Нижнього Березова, щоб показав, де закопана зброя. Але Круку вдалося втекти, він ударив одного охоронця лопатою і стрибнув у річку, переплив її і втік у ліс.

Костянтин Геник був районним провідником юнацької сітки. Згодом став боївкарем СБ і пішов у старшинську школу на вишкіл. Пізніше обійняв посаду заступника окружного референта СБ Коломийщини. Разом з ним в лавах повстанців воював його рідний брат Геник Іван, який загинув на самому початку визвольних змагань.

(Дослідник П.Содоль вважав його командиром сотні «Гуцули» в курені «Бескид»[1], однак більш сучасні дослідники довели, що це був інший командир на псевдо «Крук» - Іван Федорак[2].

Загинув Крук із кількома бойовими друзями («Карпо», «Пструг», «Голуб») 1 грудня 1950 року в урочищі «Петричила», що знаходиться між селами Шешорами і Прокуравою. Знаходились в криївці, коли їх обступили енкаведисти, яких привів зрадник. Повстанці відбивалися понад 10 годин, після чого застрілилися, залишивши для цього останні набої.

• Командири УПА
• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

• Найтаємніший генерал в історії українського національно-визвольного руху