Геннадій (Зервос)

Митрополит Геннадій (грец. Μητροπολίτης Γεννάδιος в миру Цамбікос Зервос, грец. Τσαμπίκος Ζερβός рід. 8 липня 1937, Кремасті, Родос, Греція 16 жовтня 2020) єпископ Константинопольської православної церкви, митрополит Італійський (з 1996).

Геннадій (Зервос)
Митрополит Італійський
26 серпня 1996  16 жовтня 2020
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Спірідон (Папагеоргіу)
Єпископ Кратейський,
вікарій Італійської митрополії
до 1991 року - Австрійської митрополії
17 января 1971  26 августа 1996
 
Альма-матер: Халкінська семінарія, Patmias schoold і Неапольський університет імені Фрідріха II
Діяльність: священнослужитель
Народження: 8 липня 1937(1937-07-08)[1]
Kremastid, Rodos Municipalityd, Південні Егейські острови, Греція
Смерть: 16 жовтня 2020(2020-10-16)[2][3] (83 роки)
Венеція, Італія
Похований: Цвинтар Сан Мікелеd
Священство: 24 квітня 1963 року
Єп. хіротонія: 17 січня 1971 року

Нагороди:

Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

 Геннадій у Вікісховищі

Біографія

Народився 8 липня 1937 року в Кремасті, на острові Родосі в Греції.

Початкову освіту здобув у рідних краях. Потім навчався в Патмоській духовній семінарії і Халкінській богословській школі, яку закінчив у 1961 році.

16 квітня 1960 митрополитом Родоським Спиридоном (Сінодіносом) був висвячений у сан диякона. Тоді ж прийняв чернецтво під ім'ям Геннадій. 28 квітня 1963 року тим же ієрархом в Неаполі був висвячений в сан ієромонаха і призначений у клір Петропавлівського храму грецького православного братства в Неаполі, Італія, де прослужив до 1996 року.

12 лютого 1967 був визначений протосинкелом Австрійської митрополії Константинопольського Патріархату, в яку входила й Італія. 14 квітня того ж року возведений у гідність архімандрита.

Продовжив свою освіту в Неаполітанському університеті на курсах соціології і психології. Потім здобув ступінь доктора богослов'я від Папського богословського факультету Південної Італії, захистивши дисертацію на тему «Внесок Вселенського Патріархату в єдність християн».

26 листопада 1970 року рішенням Священного Синоду Константинопольської православної церкви з ініціативи Патріарха Афінагора був обраний титулярним єпископом Кратейським, вікарієм Австрійської митрополії.

17 січня 1971 висвячений в єпископа Кратейського, вікарія Австрійської митрополії (з проживанням в Неаполі).

Супроводжував мощі великомученика Димитрія Солунського при перенесенні їх з Італії в Салоніки. З цього приводу отримав золотий хрест святого Димитрія.

Після утворення Італійської митрополії Константинопольської Церкви в 1991 році продовжував служити на колишньому місці як її вікарій.

З 26 серпня 1996 року призначений керуючим Італійською митрополією Константинопольського патріархату.

Має звання професора патрології Університету Барі.

Слідуючи заклику патріарха Константинопольського Варфоломія про збільшення числа кліриків, що мають турецьке громадянство, що дозволяло б у майбутньому брати участь у виборах патріарха Константинопольського, отримав паспорт громадянина Туреччини.

Помер 16 жовтня 2020 року[4] в Венеції. 20 жовтня в церква святого Лазаря при міській лікарні Скуола Сан-Марко відбулась заупокійна літія, після чого тіло було перенесено в кафедральний собор Сан-Джорджо-деі-Гречі. 21 жовтня, після літургії і відспівувуння, відбувся похорон на православнім участку цвинтаря Сан-Мікеле в Венеції.

Див. також

  • Список нині живих архієреїв Константинопольської православної церкви

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.