Генріх-Антон Дебуа
Генріх-Антон Дебуа (нім. Heinrich-Anton Deboi; 6 квітня 1893, Ландсгут, Німецька імперія — 20 січня 1955, Чернці, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Генріх-Антон Дебуа | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Heinrich-Anton Deboi | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Народився |
6 квітня 1893[1] Ландсгут, Баварія, Німецька імперія | ||||||||||||||
| Помер |
5 липня 1955[1] (62 роки) Chernzyd, Q19837551?, Lezhnevsky Districtd, Івановська область, РРФСР, СРСР | ||||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
_25Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_18Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
6 липня 1912 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Воював на Західному фронті, учасник битви на Соммі. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 199-го піхотного полку 57-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. З 2 травня 1942 року — командир 44-ї піхотної дивізії. Дивізія була розбита під Сталінградом, а Дебуа 28 січня 1943 року потрапив у радянський полон. Утримувався в різних таборах. Помер у табірному лазареті від уремії. Похований на військовому цвинтарі в Чернцях (ряд 3, могила 5/6).
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест в золоті (15 грудня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Лицарський хрест Залізного хреста (18 грудня 1942)
Література
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Band 3: Dahlmann-Fitzlaff. Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2424-7, S. 40–41.
- Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 65.
- Franz Thomas, Günter Wegmann: Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939–1945. Biblio-Verlag 2000, ISBN 978-3-7648-1153-2, S. 164–165.
- Jürgen Kraus: Handbuch der Verbände und Truppen des deutschen Heeres 1914-1918. Teil VI: Infanterie. Band 1: Infanterie-Regimenter. Verlag Militaria, Wien 2007, ISBN 978-3-902526-14-4, S. 433.
- Irina V. Bezborodova: Die Generäle des Dritten Reiches in sowjetischer Hand. Verein zur Förderung der Forschung von Folgen nach Konflikten und Kriegen, Graz-Moskau 1998, ISBN 978-3-901661-03-7, S. 59–60.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium, E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 165.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 267.
- TracesOfWar