Генріх-Георг Баркгаузен

Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 1881—20 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки.

Генріх-Георг Баркгаузен
нім. Heinrich Georg Barkhausen
поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179) поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
Народився	2 грудня 1881(1881-12-02)[1][2][…] Бремен, Німецька імперія[3][4]
Помер	20 лютого 1956(1956-02-20)[1][2][…] (74 роки) Дрезден, НДР[3][4]
Поховання	Urnenhain Tolkewitzd :
Місце проживання	Дрезден
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	фізик, викладач університету, приват-доцент, інженер
Alma mater	Мюнхенський технічний університет, Геттінгенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Гумбольдтський університет Берліна і Берлінський технічний університет
Галузь	фізика
Заклад	Дрезденський технічний університет[3] і Siemens & Halsked[3]
Ступінь	доктор філософії[4] (1906) і професор[4]
Членство	Академія наук НДР[3] і Саксонська академія наукd[4]
Відомий завдяки:	ефект Баркгаузена
Нагороди	IEEE Morris N. Liebmann Memorial Awardd (1933) honorary doctor of the Technische Universität Darmstadtd (1932)
Генріх-Георг Баркгаузен у Вікісховищі

Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 1917—1918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону.

Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).