Бремен

Бре́мен (нім. Bremen) — місто та порт на північному заході Німеччини. Бремен разом з містом-супутником Бремергафен входить до складу федеральної землі Бремен і в Середньовіччі разом з ним було частиною історичної Ганзи. Бремен є десятим за кількістю населення (547 685 осіб) містом Німеччини. Бремен входить до агломерації Бремен-Ольденбург, однієї з 11 міських агломерацій Німеччини.

Бремен
Bremen
герб Прапор Бремену
Бремен
Основні дані
53°04′ пн. ш. 8°49′ сх. д.
Країна Німеччина
Регіон Бремен
Столиця для Бремен, Bouches-du-Weserd і Archbishopric of Bremend

Межує з

— сусідні нас. пункти
Дельменхорст, Ферден, Остергольц, Діпгольц, Везермарш, Вайге ?
Поділ
  • Bremen-Mitted, Bremen-Ostd, Bremen-Südd, Bremen-Westd, Bremen-Nordd
    • Засновано 787 н. е.
    Площа 326.72 км²
    Населення 547 239 (березень, 2011)[1]
    Висота НРМ 11 ± 1 м і 6 м
    Водойма Везер, Lesumd, Schönebecker Aued, Blumenthaler Aued, Wümmed
    Назва мешканців нім. Bremer, нім. Bremerin і нім. Bremerinnen
    Міста-побратими Остерхольц-Шармбек, Бад-Цвишенан,Ферден
    Телефонний код (0) 421-
    Часовий пояс UTC+1, UTC+2 і CET
    Номери автомобілів HB
    GeoNames 2944388
    OSM r62559 ·R
    Поштові індекси 28001–28779
    Міська влада
    Мер міста Хенін Шерф (Henning Scherf)
    Вебсайт офіційна
    Мапа
     Бремен у Вікісховищі

    Транспорт
    • В 3500 метрах від залізничного вокзалу знаходиться Бременський аеропорт.
    • В 2010 році введена в експлуатацію мережа легкого метро S-Bahn.

    Географія

    Бремен розташований уздовж обох берегів річки Везер за 60 км від її впадіння в Північне море. Довжина території міста 38  км, ширина 16  км.

    Адміністративно Бремен поділяється на 5 міських районів і 23 мікрорайони.

    Історія

    Бремен був заснований у 787 році Карлом Великим як єпископська резиденція. Місто було розташоване на дюнах, що тягнулися вздовж правого берега річки Везер — поблизу переправи через неї.

    З 845 року почався розквіт Бремена, під час правління архієпископа Адальберта. У 859 році місто було розграбоване Рюріком Ютландським. У 1032 році були зведені перші міські мури. У 1260 році Бремен приєднався до Ганзейського союзу. Стрімкий економічний розвиток дозволив Бремену вийти з-під влади архієпископа і стати вільним містом. Символами самостійності стали споруджені на головній площі статуя Роланда (1404) і будівля ратуші (1409).

    Після закінчення Тридцятилітньої війни згідно з Вестфальською угодою Бремен поступився Швеції значною частиною своїх територій у низовинах Везеру. У 1810 році Наполеон I оголосив Бремен головним містом французького департаменту Ліппе. У 1813 році місто було зайняте союзниками та на Віденському конгресі Бремен був визнаний вільним містом Німецького союзу. Згідно з договором 1856 року для Бремена були встановлені особливі митні правила і в 1888 році місто увійшло до складу німецького митного союзу. У 1866 році війська Бремена брали участь у військових діях прусської армії, а після утворення Німецької імперії Бремен увійшов до її складу як самостійне вільне місто з власною системою самоврядування[2][3].

    Економіка
    «Бременські міські музики» (скульптор Г.Маркс, 1951)
    Ринкова площа міста з Ратушею і собором Св. Петра

    Основні галузі економіки та господарства  — машинобудування (кораблебудування), транспорт і логістика. Працює завод чорної металургії з повним циклом «ArcelorMittal Bremen».

    Пам'ятки

    Однією з визначних пам'яток Бремена є Дім Дзвіночків, розташований по вулиці Бетхерштрасе (Бондарській). У ньому знаходиться ґлокеншпіль, що складається з 30 дзвіночків, виготовлених із майсенської порцеляни та оснащений комп'ютерним дистанційним керуванням. Одною з найвизначніших пам'яток архітектури Бремена є Бременський собор Святого Петра.

    Символ міського права — фігура лицаря Роланда на ринковій площі, 1404 р.

    Відомі особистості

    У місті народився:

    Див. також
    • 6320 Бремен — астероїд, названий на честь міста.

    Джерела

    Примітки
    1. Статистичне бюро Бремена
    2. Herbert Schwarzwälder: Das große Bremen-Lexikon. Edition Temmen. Bremen 2003, ISBN 3-86108-693-X(нім.)
    3. Hugo Meyer: Der Name Bremen. In: Bremisches Jahrbuch. Band 1, Bremen 1863, S. 272—284.(нім.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.