Генріх II Добрий

Генріх II Добрий (фр. Henri II le Bon; 8 листопада 1563 — 31 липня 1624) — герцог Лотарингії і Бара в 1608—1624 роках. Стосовно нумерації існують дискусії: так дослідники, що враховують Генріха I, що правив усією Лотарингією в X ст., розглядають Генріха Доброго як Генріха II (таких більшість). Інші рахують також сина Гізельберта — Генріха. Відповідно до цього Генріх Добрий має номер «III». Ще одні вчені рахують від утворення Верхньої Лотарингії. Згідно цього Генріх Добрий є Генріхом I.

Генріх II
фр. Henri II de Lorraine
Король Неаполя
1608 — 1624
Попередник: Карл III
Наступник: Ніколь і Франциск II[1]
Король Сицилії
1608 — 1624
Попередник: Карл III
Наступник: Ніколь і Франциск II[1]
Прапор
 Король Єрусалиму
1608 — 1624
Попередник: Карл III
Наступник: Ніколь і Франциск II[1]
Король Угорщини
1608 — 1624
Попередник: Карл III
Наступник: Ніколь і Франциск II[1]
Прапор
 Герцог Лотарингії
1608 — 1624
Попередник: Карл III
Наступник: Ніколь і Франциск II[1]
 
Народження: 8 листопада 1563(1563-11-08)[2][3][4]
Нансі[2]
Смерть: 31 липня 1624(1624-07-31)[2][3][4] (60 років)
Нансі[2]
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Лотаринзький дім[2]
Батько: Карл III (герцог Лотарингії)[2]
Мати: Клод Валуа[2]
Шлюб: Catherine de Bourbond[2] і Маргарита Ґонзаґа[2]
Діти: Ніколь (герцогиня Лотаринзька)[2][5] і Клаудія Франсуаза Лотаринзька[2]

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Старший син Карла III, герцога Лотарингії і Бара, та Клод Валуа. Народився 1563 року в Нансі. Отримав титул маркіза Понт-а-Муссон.

Виховувався при французькому королівському дворі в Парижі. Значний вплив на нього мали родичі — герцоги Гізи. Разом з тим не здобув достатньої освіти для управління державою. З 1580-х років брав участь в релігійних війнах у Франції на боці католиків. В 1593 році під час проведення Генеральних Штатів був одним з претендентів на трон Франції.

1599 року оженився на сестрі французького короля Генріха IV Бурбона. Нареченій було вже 39 років, і союз мав лише забезпечити стосунки Лотарингії з Францією. Через родинні стосунки папа римський Климент VIII відмовився надати дозвіл, але французький король переконав Карла Бурбона, архієпископа Руанського, здійснити вінчання. Шлюб був нещасливий через різниці у віці та вірі: Генріх був переконаним католиком, а його дружина — кальвіністкою.

1604 року помирає його дружина, а 1606 року Генріх оженився вдруге. 1608 року після смерті батька став новим герцогом Лотаринзьким і Барським. Швидко потрапив під вплив фаворитів, насамперед Людовика де Гіза, барона д'Ансервіль. Герцог активно впроваджував Контрреформацію, змусивши протестантів залишити власні володіння. Втім з початком Тридцятирічної війни у 1618 році обрав політику нейтралітету.

Не маючи синів прагнув передати трон доньці Ніколь, яку планував одружити з д'Ансервілем. Втім під тиском лотаризької знаті відмовився від цього. Зрештою домовився зі своїм братом Франциском і небожем Карлом про шлюб останнього з Ніколь, але та повинна була стати повновладною герцогинею. Помер Генріх II 1624 року.

Родина

1. Дружина — Катерина, донька Антуана де Бурбона, герцога Вандома.

Дітей не було.

2. Дружина — Маргарита, донька Вінченцо I Гонзага, герцога Мантуї і Монферрата.

Діти:

2 бастарди

Примітки
  1. (обидва одночасно заявили свої претензії на цей титул)
  2. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  3. SNAC — 2010.
  4. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  5. Lundy D. R. The Peerage

Джерела
  • Georges Poull (préf. Hubert Collin), La maison ducale de Lorraine devenue la maison impériale et royale d'Autriche, de Hongrie et de Bohême, Nancy, Presses universitaires de Nancy, 1991, 592 p. (ISBN 2-86480-517-0).
  • Henry Bogdan, La Lorraine des ducs: sept siècles d'histoire, Paris, Perrin, coll. " Pour l'histoire ", 2005, 291 p. (ISBN 2-262-02113-9).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.