Генріх I (герцог Бургундії)

Походив з династії Робертінів. Молодший син Гуго Великого, графа Парижу, та Гедвіги Саксонської, доньки (доньки імператора Генріха I Птахолова). При народженні отримав ім'я Ед. Спочатку його готували до церковної кар'єру, тому він отримав відповідну освіту та виховання.

Втім у 956 році Гуго Великий раптово помер, а опікуном Еда разом з його братами став Річард I, герцог Нормандії. Останній надав Еду графство Невер.

З огляду на малий вік та посаду клірика Ед не втручався у боротьбу короля Лотаря з його братами Одо, герцогом Бургундії, та Гуго Капетом.

У 965 році після смерті його брата Одо бургундські барони обрали Еда герцогом Бургундій. Останній прийняв ім'я Генріх. Втім Лотар, король Франції, рушив до Бургундії, маючи намір підкорити її. В справу втрутився стрийко останніх — Бруно Великий, герцог Лотарингій, який замир короля Лотаря з юрата Генріхом і Гуго Капетом. Невдовзі Генріха I визнано герцогом Бургундії.

Разом з тим Генріх I не зміг приєднати графство Діжон, яке контролював король Лотар. Останній у 967 році передав саме місто Діжон в управління Аршамбо, єпископу-графу Лангра.

У 971 році Генріх I надав притулок в Отені Адальберта I, поваленому королю Італії, з дружиною і сином. У тому ж році він зблизився з Ламбертом, графом Шалона, який став його другом до самої смерті. Цей союз був закріплений у 972 році, коли Генріх I одружився з донькою Ламберта. При цьому герцог Бургундії всиновив сина Адальберта, Оттона-Вільгельма, заповівши йому герцогство.

У 973 році змусив єпископа Лангру поступився замком Шатільон-сюр-Сьєн. У 976 році Генріх I одружив свого пасинка на Ерментруде де Русі, вдові графа Обрі II. У 978 році в союзі з королем Лотарем здійснив похід проти імператора Оттона II. Того ж року передав Оттону-Вільгельму графство Невер. Водночас сприяв Бруно де русі отримання посади графа-єпископа Лангру. Завдяки цьому зумів зайняти Діжон. Водночас встановив свій вплив над єпископством Отен, абатствами Клюні, Сен-Марсель-лез-Шалон

У 986 році призначив Оттона-Вільгельма намісником Бургундії. У 987 році підтримав брата Гуго під час обрання нового короля Франції. У 992 році після смерті дружини оженився на доньці Вільгельма II, герцога Гасконі, що викликало невдоволення Оттона-Вільгельма. У 996 році розлучився з другою дружиною. У 998 році оженився на другій доньці Ламберта, графа Шалона.

У 1002 році Генріх I помер, владу перебрав Оттон-Вільгельм.