Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц

Принц Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц (нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz; 1 листопада 1888, Людвігслюст 9 лютого 1964, Гарміш-Партенкірхен) — німецький військовий діяч, генерал-лейтенант люфтваффе (1 квітня 1944). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц
нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz
Народився 1 листопада 1888(1888-11-01)
Людвігслюст
Помер 9 лютого 1964(1964-02-09) (75 років)
Гарміш-Партенкірхен
Діяльність військовослужбовець
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Рід Reuss of Köstritzd
Батько Heinrich XVIII Prinz Reuss zu Köstritzd[1]
Мати Charlotte of Mecklenburg-Schwerind[1]
У шлюбі з Friedel Mijotkid і Stefanie Clemm von Hohenbergd
Діти Heinrich XI Licco Prinz Reuss zu Köstritzd[1] і Marianne Prinzessin Reuss zu Köstritzd[1]
Нагороди
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Орден дому Саксен-Ернестіне
Орден Грифона (Мекленбург)
Почесний хрест (Ройсс)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест Левенфельда
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Пам'ятна Олімпійська Медаль
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Герб

Біографія

Нащадок давнього дворянського роду Ройсс, спорідненого з Данилом Галицьким. Батько — принц Генріх XVIII Ройсс цу Кьостріц (1847—1911), мати — герцогиня Шарлотта фон Мекленбург-Шверін (1868—1944).

22 березня 1907 року вступив у кайзерліхмаріне. З 30 вересня 1911 року — 2-й торпедний офіцер на важкому крейсері «Мольтке», з 27 вересня 1913 року — командир роти 1-го дивізіону корабельної артилерії. Учасник Першої світової війни, з серпня 1914 по січень 1915 року командував міноносцем Т-60, потім командував торпедною батареєю в Дарданеллах. У квіті-травні 1917 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. Командував підводними човнами U-28 (з 1 жовтня 1916), UC-54 (10 травня 1917 — 21 травня 1918) і UB-130 (28 червня — 11 листопада 1918). Потопив 14 (35 262 брт) і пошкодив 2 (9 401 брт) ворожих кораблі.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж, брт Країна
4 липня 1917 Hurstside Пароплав 3,149 Британська імперія
12 липня 1917 Майя Вітрильник 164 Російська імперія
13 липня 1917 Loanda 141 Португалія
26 липня 1917 Roberto Ivens Військовий траулер 281
7 вересня 1917 Myrmidon (пошкоджений) Пароплав 4,965 Британська імперія
29 січня 1918 Tosho Maru 3,038 Японія
2 лютого 1918 Esterel Вітрильник 238 Італія
IDA 63
6 лютого 1918 Glenartney Пароплав 7,263 Британська імперія
14 березня 1918 Ardandearg 3,237
27 березня 1918 CARLO P. Вітрильник 61 Італія
3 квітня 1918 Sylvie Пароплав 2,148 Франція
3 травня 1918 Pancras (пошкоджений) 4,436 Британська імперія
11 травня 1918 Sant Anna Військове транспортне судно 9,350 Франція
12 травня 1918 Vimeira Пароплав 5,884 Британська імперія
16 травня 1918 Marie Frederique Військовий траулер 245 Франція

У березні-вересні 1919 року —ад'ютант штабу Добровольчого корпусу «Дона». 31 березня 1921 року звільнений у відставку.

14 січня 1935 року вступив у люфтваффе і був призначений радником Центрального відділу Імперського міністерства авіації. З 1 жовтня 1937 року — командир батареї 13-го зенітного полку, з 1 квітня 1938 року — 1-го дивізіону 3-го зенітного полку. З 8 жовтня 1939 року — командир 123-го зенітного полку, з 23 жовтня 1940 року — начальник командування ППО «Данія». З 26 листопада 1942 року — командир 4-ї зенітної бригади (Мюнхен), з 10 березня 1943 року — 18-ї зенітної дивізії, на чолі якої взяв участь в німецько-радянській війні. 31 січня 1944 року відкликаний до Берліна і призначений офіцером для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. 30 квітня 1944 року звільнений у відставку.

Сім'я

Був двічі одружений.

  • Перша дружина — Фріда Мійоткі. Одружилися в 1922, розлучилися в 1930 році.
  • Друга дружина — Стефані фон Гогенберг (1900—1990). Одружилися 7 серпня 1933 року. В шлюбі народились 2 дітей.

Звання ВМФ

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

  • Застібка до Залізного хреста
    • 2-го класу (14 травня 1940)
    • 1-го класу (31 липня 1940)
  • Срібний почесний щит 11-ї авіаційної області (21 березня 1942)
  • Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе (30 вересня 1942)
  • Німецький хрест в золоті (8 лютого 1944) — як генерал-майор і командир 18-ї зенітної дивізії.

Література

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Посилання

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.