Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц
Принц Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц (нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz; 1 листопада 1888, Людвігслюст — 9 лютого 1964, Гарміш-Партенкірхен) — німецький військовий діяч, генерал-лейтенант люфтваффе (1 квітня 1944). Кавалер Німецького хреста в золоті.
| Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz | ||||||||||||||||||
| Народився |
1 листопада 1888 Людвігслюст | |||||||||||||||||
| Помер |
9 лютого 1964 (75 років) Гарміш-Партенкірхен | |||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант Люфтваффе | |||||||||||||||||
| Рід | Reuss of Köstritzd | |||||||||||||||||
| Батько | Heinrich XVIII Prinz Reuss zu Köstritzd[1] | |||||||||||||||||
| Мати | Charlotte of Mecklenburg-Schwerind[1] | |||||||||||||||||
| У шлюбі з | Friedel Mijotkid і Stefanie Clemm von Hohenbergd | |||||||||||||||||
| Діти | Heinrich XI Licco Prinz Reuss zu Köstritzd[1] і Marianne Prinzessin Reuss zu Köstritzd[1] | |||||||||||||||||
| Нагороди |
 Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе | |||||||||||||||||
 Герб | ||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Нащадок давнього дворянського роду Ройсс, спорідненого з Данилом Галицьким. Батько — принц Генріх XVIII Ройсс цу Кьостріц (1847—1911), мати — герцогиня Шарлотта фон Мекленбург-Шверін (1868—1944).
22 березня 1907 року вступив у кайзерліхмаріне. З 30 вересня 1911 року — 2-й торпедний офіцер на важкому крейсері «Мольтке», з 27 вересня 1913 року — командир роти 1-го дивізіону корабельної артилерії. Учасник Першої світової війни, з серпня 1914 по січень 1915 року командував міноносцем Т-60, потім командував торпедною батареєю в Дарданеллах. У квіті-травні 1917 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. Командував підводними човнами U-28 (з 1 жовтня 1916), UC-54 (10 травня 1917 — 21 травня 1918) і UB-130 (28 червня — 11 листопада 1918). Потопив 14 (35 262 брт) і пошкодив 2 (9 401 брт) ворожих кораблі.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж, брт | Країна |
|---|---|---|---|---|
| 4 липня 1917 | Hurstside | Пароплав | 3,149 | Британська імперія |
| 12 липня 1917 | Майя | Вітрильник | 164 | Російська імперія |
| 13 липня 1917 | Loanda | 141 | Португалія | |
| 26 липня 1917 | Roberto Ivens | Військовий траулер | 281 | |
| 7 вересня 1917 | Myrmidon (пошкоджений) | Пароплав | 4,965 | Британська імперія |
| 29 січня 1918 | Tosho Maru | 3,038 | Японія | |
| 2 лютого 1918 | Esterel | Вітрильник | 238 | Італія |
| IDA | 63 | |||
| 6 лютого 1918 | Glenartney | Пароплав | 7,263 | Британська імперія |
| 14 березня 1918 | Ardandearg | 3,237 | ||
| 27 березня 1918 | CARLO P. | Вітрильник | 61 | Італія |
| 3 квітня 1918 | Sylvie | Пароплав | 2,148 | Франція |
| 3 травня 1918 | Pancras (пошкоджений) | 4,436 | Британська імперія | |
| 11 травня 1918 | Sant Anna | Військове транспортне судно | 9,350 | Франція |
| 12 травня 1918 | Vimeira | Пароплав | 5,884 | Британська імперія |
| 16 травня 1918 | Marie Frederique | Військовий траулер | 245 | Франція |
У березні-вересні 1919 року —ад'ютант штабу Добровольчого корпусу «Дона». 31 березня 1921 року звільнений у відставку.
14 січня 1935 року вступив у люфтваффе і був призначений радником Центрального відділу Імперського міністерства авіації. З 1 жовтня 1937 року — командир батареї 13-го зенітного полку, з 1 квітня 1938 року — 1-го дивізіону 3-го зенітного полку. З 8 жовтня 1939 року — командир 123-го зенітного полку, з 23 жовтня 1940 року — начальник командування ППО «Данія». З 26 листопада 1942 року — командир 4-ї зенітної бригади (Мюнхен), з 10 березня 1943 року — 18-ї зенітної дивізії, на чолі якої взяв участь в німецько-радянській війні. 31 січня 1944 року відкликаний до Берліна і призначений офіцером для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. 30 квітня 1944 року звільнений у відставку.
Сім'я
Був двічі одружений.
- Перша дружина — Фріда Мійоткі. Одружилися в 1922, розлучилися в 1930 році.
- Друга дружина — Стефані фон Гогенберг (1900—1990). Одружилися 7 серпня 1933 року. В шлюбі народились 2 дітей.
Звання ВМФ
- Лейтенант-цур-зее (22 березня 1907)
- Обер-лейтенант-цур-зее (27 вересня 1913)
- Капітан-лейтенант (26 квітня 1916)
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест
- 2-го класу (1 січня 1917)
- 1-го класу (2 січня 1917)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (3 січня 1917)
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (4 січня 1917)
- Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Міжвоєнний період
- Хрест Левенфельда
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав обидві медалі одночасно.
- Пам'ятна Олімпійська медаль (20 квітня 1937)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою із зображенням Празького граду (26 серпня 1939)
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (14 травня 1940)
- 1-го класу (31 липня 1940)
- Срібний почесний щит 11-ї авіаційної області (21 березня 1942)
- Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе (30 вересня 1942)
- Німецький хрест в золоті (8 лютого 1944) — як генерал-майор і командир 18-ї зенітної дивізії.
Література
- Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Посилання
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage