Георгій Амартол

Георгій Амартол, або Георгій Монах (грец. Γεώργιος Ἁμαρτωλός) візантійський хроніст 9 століття, був монахом у Константинополі в добу імператора Михаїла III.

Георгій Амартол
Народився 9 століття[1]
Помер 9 століття[1]
Країна Візантій
 Візантійська імперія
Діяльність історик
Знання мов середньогрецька
Конфесія православ'я

Про його особистість нічого невідомо. Чернецьке ім'я Амартол, що у перекладі з грецької означає «грішник», узяв собі сам.

«Хроніка»

Головна праця Амартола «Хроніка», завершена близько 867 р., охоплює період від створення світу до 842 року. Відомі два переклади на Русі — один давній, другий — XIII—XIV ст. У хроніці змішано історичні факти з вигадками, оповіданнями про Сивіллу, царя Соломона, царицю Южську. До XIV ст., за твердженням М. Возняка, хроніки Малали і Гамартола були єдиним джерелом історичних відомостей.

Джерелами праці Амартола були біблійні книги, а також «Хроніка» Іоанна Малали, твори інших візантійських авторів. Інтерес автора зосереджений на богословських і церковно-історичних питаннях, характеристика подій дана з ортодоксально-церковних позицій. До народних рухів, зокрема до повстання Фоми Слов'янина, Георгій Амартол ставиться вороже.[2]

«Хроніка» Амартола була продовжена Логофетом до 948. Автором її дехто вважає візантійського письменника Симеона Метафраст). Продовження написане в анекдотичному стилі як серія цікавих, часто авантюрних або навіть казкових оповідань, у центрі уваги — імператорський двір.

«Хроніка» Амартола була досить популярною у Візантії, вона збереглася у великому числі рукописів. Перекладена в X—XI столітті церковнослов'янською мовою, в XI—XII столітті — грузинською. Припускають, що переклад церковнослов'янською мовою здійснено на Русі, хоча називають також і Болгарію. Час перекладу достеменно невідомий. «Хроніка» увійшла також до різноманітних слов'янських компіляцій XI—XV століть: «Літописця Єллінського та Римського», через «Хронограф по великому изложению» (реконструкція В. Істріна) — до хронографів Архівського, Віленського, Троїцького, до повної та скороченої редакцій Палеї Хронографічної. Використовувалася одним із укладачів «Повісті временних літ», за реконструкцією академіка О. Шахматова — укладачем Початкового літописного ізводу. У слов'янських списках додано деякі деталі, відсутні у грецькому оригіналі, наприклад, імена Аскольда та Діра в описі походу Русі на Візантію 860.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.