Георгіос Склавос
Гео́ргіос Скла́вос (грец. Γεώργιος Σκλάβος; 20 серпня 1888, Бреїла, Румунія — 19 березня 1976, Афіни) — грецький композитор.
Георгіос Склавос | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 20 серпня 1886 або 20 серпня 1888 |
Місце народження | Бреїла, Румунія |
Дата смерті | 19 березня 1976 |
Місце смерті | Афіни |
Професії | музикознавець, професор, критик |
Вчився в Афінській консерваторії у Армана Марсіка, бельгійського композитора, який на той час працював у Греції. Закінчив консерваторію в 1913 і від того часу викладав у ній історію музики, гармонію і контрапункт. Пізніше, з 1924 року був професором Пірейської консерваторії аж до 1968.
Перекладаючи з німецької курс історії музики, спричинився до створення грецької (кафаревуса) музичної термінології.
Працював переважно у галузі музичного театру: був автором кількох опер і музики до драматичних спектаклів; паралельно з основною роботою був генеральним директором Національної опери (Етнікі лірікі скіні) в Афінах, а також регулярно публікував рецензії на спектаклі в періодиці.
Належав до грецької національної музичної школи, використовував фольклорні та візантійські музичні теми, які гармонізував та оркестрував у романтичному стилі. Музикознавці відзначали яскравість його оркестрування та щільність музичної фактури.
Твори
- Опери
- Ніоба (1919).
- Лестеніца (1923, виставлена в Афінах 14 березня 1947).
- Кассіані (1929—1936, виставлена 30 жовтня 1959).
- Лілія на узбережжі (1937—1941).
- Амфітріон (1955—1960).
- Святоюрський ярмарок (1961—1962).
- Оркестрові твори
- Орел (1922).
- Аркадійська сюїта (1922).
- Критська фантазія (1922).
- Героїчна поема (1926).
- Дві ідилії (1928).
- Весілля на острові (1937).
Писав також пісні, хори, гармонізував візантійські церковні співи.
Джерела
- Baker's Biographical Dictionary of Musicians / Revised by Nicolas Slonimsky. New York: Schirmer Books, 1984, p. 2143.