Бреїла (місто)

Браїла[1], Бреїла[2], Браїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Браїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[2].

Браїла
рум. Brăila
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д.
Країна Румунія
Регіон Бреїла
Адмінцентр Brăilad
Столиця для Бреїла (жудець)
Площа 175 км²
Населення 180 302 (2011)
Висота НРМ 25 ± 1 м
Міста-побратими Кале, Аргостоліон, Денізлі, Плевен, Катеріні, Бітола, Кавадарці, Нілюфер
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BR
GeoNames 8334707
OSM 2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси 810001–810542
Міська влада
mayor of Brăilad Aurel Gabriel Simionescu
Вебсайт pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа


 Браїла у Вікісховищі

Географія

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія

Згадки про місто сягають VI століття[2]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[3]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[2]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[2].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[2].

Транспорт

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[2].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

  • Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
  • Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
  • Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
  • Марія Філотті — румунська акторка.
  • Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
  • Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
  • Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
  • Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
  • Панаїт Істраті — румунський письменник.
  • Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
  • Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
  • Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
  • Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
  • Георге Петраску — румунський художник.
  • Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
  • Джонні Редукану джазовий музикант.
  • Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
  • Іларіє Воронка — румунський поет.
  • Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
  • Георгіос Склавос — грецький композитор.
  • Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.[4]

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52
  4. Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.