Герберт Лоуфорд
Герберт Фортеск'ю Лоуфорд (15 травня 1851 - 20 квітня 1925) - був шотландським тенісистом, який виграв Вімблдонський турнір у 1887 році та 5 разів був його фіналістом[2].
Герберт Фортеск'ю Лоуфорд | |
---|---|
| |
Громадянство | Велика Британія |
Дата народження | 15 травня 1851 |
Місце народження | Бейсвотер, Англія |
Дата смерті | 20 квітня 1925 (73 роки) |
Місце смерті | Dessd, Абердиншир, Шотландія, Велика Британія[1] |
Робоча рука | права |
Турніри Великого шлема | |
Вімблдон | Перемога (1887) |
Кар'єра
У фіналі Вімблдонського турніру 1887 року уродженець Бейсвотера переміг іншого англійця Ернеста Реншоу у 5 сетах: 1–6, 6–3, 3–6, 6–4, 6–4. Крім того, він виходив у фінал Вімблдону у 1880, 1884, 1885, 1886 і 1888 роках.
Лоуфорд виграв перший великий тенісний турнір у парному розряді - Чемпіонат Оксфородського Університету з тенісу серед чоловічих пар у 1879. Цей турнір був предтечею Вімблдонського турніру у парному розряді, який вперше було проведено у 1884 році. Той турнір проводився у семисетовому форматі, і у фіналі Лоуфорд у парі з Робертом Ерскіном переміг суперників у семи сетах 4–6, 6–4, 6–5, 6–2, 3–6, 5–6, 7–5.
Заведено вважати, що Лоуфорд став першим тенісистом, який використав топспін. У 2006 році його було включено до Міжнародної тенісної зали слави.
Фінали турнірів Великого шолома
Титули
Рік | Турнір | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
1887 | Вімблдон | Ернест Реншоу | 1–6, 6–3, 3–6, 6–4, 6–4 |
Фіналіст
Рік | Турнір | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
1880 | Вімблдон | Джон Хартлі | 6–3, 6–2, 2–6, 6–3 |
1884 | Вімблдон | Вільям Реншоу | 6–0, 6–4, 9–7 |
1885 | Вімблдон | Вільям Реншоу | 7–5, 6–2, 4–6, 7–5 |
1886 | Вімблдон | Вільям Реншоу | 6–0, 5–7, 6–3, 6–4 |
1888 | Вімблдон | Ернест Реншоу | 6–3, 7–5, 6–0 |
Примітки
- Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 201.
- Список переможців ТВШ