Вільям Реншоу

Вільям Реншоу народився 3 січня 1861 року у місті Лемінгтон в родині Джеймса Реншоу та Еллен Найт, і був молодше свого брата-близнюка Ернеста на 15 хвилин. Його батько Джеймс Реншоу помер за кілька місяців до народження синів, але він залишив своїй родині достатньо грошей для того[1], щоб Вільям та Ернест, надалі, могли повністю зосередитися на тенісі, не піклуючись про те, як заробити собі на життя. Протягом двох років (1872—1874) брати вчилися в коледжі в Челтенхемі [1].

Вільям Реншоу був обраний президентом Асоціації лаун-тенісу в січні 1888 року і займав цей пост протягом восьми років.

Помер у місті Свонейдж 12 серпня 1904 року.

1983 року брати Вільям та Ернест Реншоу удостоїлися місця в Міжнародній залі тенісної слави в Ньюпорті.

Вільям Реншоу почав регулярно брати участь у «дорослих» турнірах в 1879 році, і тоді ж він здобув свою першу перемогу: у фіналі турніру в Челтенхемі він в чотирьох партіях обіграв ірландця Віра Гулда. 1880 року — переміг на Чемпіонаті Ірландії і його суперником у Челендж-матчі (фіналі турніру) був знову Вір Гулд.

Вперше брати виступили на Вімблдоні 1880 року, і Вільям програв уже в третьому колі, зазнавши поразки в чотирьох партіях від Едварда Вудхауса. Але вже в наступному році почалася ера його абсолютного домінування: з 1881 по 1889 рік він завоював сім титулів у чоловічому одиночному розряді (рекорд, який він ділить з Піт Сампрас і Роджером Федерером), і шість з них підряд (1881—1886). Перший титул на Вімблдоні 20-річний Вільям здобув, розгромивши у Челендж-мтачі за 37 хвилин Джона Хартлі 6-0, 6-1, 6-1. У фіналі Вімблдонського турніру в одиночному розряді Вільям тричі грав проти свого брата Ернеста (1882, 1883 та 1889), і у всіх трьох випадках йому вдавалося здобути перемогу. Також, разом з братом, здобув п'ять перемог у чоловічому парному розряді.

Крім того, Вільям десять разів вигравав Чемпіонат Ірландії: тричі в одиночному розряді (1880–1882), чотири рази в чоловічому парному розряді, разом з братом (1881, 1883-1885) і тричі в змішаному парному розряді (1881 — з міс Аберкромбі, 1884—1885 — з М. Уотсон). Також Вільям разом з братом тричі (1880, 1881, 1884) перемагав на Чемпіонаті Оксфордського університету в чоловічому парному розряді[2] (цей турнір, всупереч своїй назві, був відкритий для всіх бажаючих, а не тільки для студентів).

У літні місяці Вільям Реншоу змагався на турнірах в Англії та Ірландії, а взимку грав на кортах Французької Рив'єри. Він наполегливо тренувався протягом усього сезону[3] і і був «одним з перших справжніх професіоналів в цьому виді спорту»[4].

1893 року, коли брати Реншоу в останній раз з'явилися на Вімблдонський кортах, вони повинні були грати один проти одного вже в першому колі, але Вільям знявся зі змагань на користь старшого брата. В цьому ж році він здобув свій останній титул: на турнірі в Ексмуті у фіналі він з рахунком 6-2, 6-4, 6-3 обіграв Герберта Грова.

• «The glorious reign of Renshaw» // A. Wallis Myers. The complete lawn tennis player. — Philadelphia : G.W. Jacobs & co, 1908. — P. 18-24.

• William Renshaw // Baily's Magazine of Sports & Pastimes, vol. 82. — 1904. — P. 345.

• Вільям Реншоу (англ.) на сайті International Tennis Hall of Fame
• Вільям Реншоу на Tennis Archives^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(англ.)
• Wray Vamplew. «Renshaw, William Charles». Oxford Dictionary of National Biography — Oxford University Press. 2004-12