Герберт Нойманн

Народився 14 листопада 1953 року в Кельні. Вихованець футбольної школи однойменного клубу. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1972 року в основній команді «Кельна», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 184 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Кельна», був основним гравцем команди. 1978 року допоміг команді зробити «золотий дубль», вигравши Бундеслігу і національний кубок.

1980 року став гравцем італійського «Удінезе», який боровся за збереження місця у Серії A. Місце в елітному дивізіоні команда зберегла лише, однак німець протягом сезону демонстрував посередню гру, не в останню чергу через травму, яку він отримав ще у «Кельні» і яка постійно давалася взнаки. Наступний сезон Нойманн провів вже у «Болоньї», яка за його результатими упершве в своїй історії залишила найвищий італійський дивізіон.

Після цього Нойманн повернувся до «Кельна», де протягом сезону був гравцем ротації, а наступний рік провів у грецькому «Олімпіакосі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у швейцарському «К'яссо», за команду якого виступав протягом 1984—1986 років.

Залучався до складу молодіжної збірної Німеччини, а 1978 року отримав виклик до національної збірної країни, в якій провів одну товариську гру.

Завершивши виступи на футбольному полі, залишився у «К'яссо», де був головним тренером команди протягом 1986–1989 років. Згодом протягом двох сезонів тренував «Цюрих».

У подальшому працював у Нідерландах з командами «Вітесс» і «НАК Бреда», а також з бельгійським «Андерлехтом» і турецьким «Істанбулспором».

Останнім місцем тренерської роботи був нідерландський «ВВВ-Венло», головним тренером команди якого Герберт Нойманн був з 2005 по 2006 рік.