Герб Коста-Рики

Герб Ко́ста-Ри́ки (ісп. Escudo de Costa Rica) — офіційний геральдичний символ держави Коста-Рика. Два судна з обох сторін символізують Тихий океан та Карибське море — обидва з них розташовані на межі Коста-Рики. Також судна представляють багату морську історію Коста-Рики, а сонце є геральдичним символом свободи. Три гори символізують три основні гірські системи країни, а також разташування Коста-Рики біля двох морів. Поточний герб має сім зірок, які є символами семи областей Коста-Рики. На сторонах герба розміщені невеличкі золоті намистинки. Вони представляють вагомість виробництва та експорту кави в країні (в Коста-Риці каву іноді називають «El Grano de Oro» або «Намистинка Золота»). Назва держави вписана на білій стрічці, розміщеній зверху на щиті. Вище — стрічка з написом «Центральна Америка».[1]

Коста-Рика
Деталі
Носій Коста-Рика
Затверджений 1848 (5 травня 1998 року додано дим до вулканів)
Нашоломник Блакитна стрічка із написом «Центральна Америка»

Герби держави у різні часи

У період існування Федерації Центральної Америки, федеративної держави, у яку входили країни, що вийшли із складу Мексиканської імперії, Коста-Рика користувалася її гербом. Проте 1824 року був встановлений окремий герб, що являв диск із зображенням протягнутої руки, яку оточувало 10 вулканів. На гербі був напис «Вільна держава Коста-Рика».

Після розпаду Федерації Центральної Америки Коста-Рика здобула незалежність, а отже, і нові герб і прапор. Версія герба 1840 року — восьмикутна срібна зірка у центрі із променями у вигляді гілочок, які оточували вінок із гілок лавру. Змінився також напис — з «Вільна держава Коста-Рика» на «Держава Коста-Рика».

Герб Федерації Центральної Америки з 1823 по листопад 1824
Герб Федерації Центральної Америки з листопада 1824 по листопад 1840
Герб Коста-Рики у складі Федерації Центральної Америки
Герб Коста-Рики з квітня 1840 по квітень 1842]

Див. також

Примітки
  1. Герб Коста-Ріки

Література
  • Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.