Герман Бухнер

Герман Бухнер (нім. Hermann Buchner; 30 жовтня 1919, Зальцбург — 1 грудня 2005, Лінц) — австрійський і німецький льотчик-ас штурмової та винищувальної авіації, лейтенант люфтваффе, оберст ВПС Австрії. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Герман Бухнер
нім. Hermann Buchner
Народився 30 жовтня 1919(1919-10-30)[1]
Зальцбург, Австрія
Помер 1 грудня 2005(2005-12-01)[1] (86 років)
Лінц, Австрія
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Оберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Срібний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Нагрудний знак пілота
Кримський щит
Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

В 1939 році вступив в люфтваффе. Закінчив 1-е винищувальне училище і 7 листопада 1941 року був зарахований в навчальну (штурмову) ескадрилью 2-ї навчальної ескадри. 26 квітня 1942 року переведений у 8-у ескадрилью 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник Німецько-радянської війни. Потім воював у складі 6-ї ескадрильї 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник боїв на Керченському та Таманському півостровах. 27 серпня 1943 року здійснив свій 300-й бойовий виліт. У жовтні 1943 року переведений в 6-у ескадрилью 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. У березні 1944 року здійснив свій 500-й бойовий виліт. В серпні 1944 року призначений інструктором в 151-у ескадру підтримки сухопутних військ, а 15 листопада 1944 року – в 3-ю групу 2-ї навчальної винищувальної ескадри, де почав літати на Ме.262. 19 листопада 1944 року зарахований в 9-у ескадрилью 7-ї винищувальної ескадри. 26 листопада отримав свою першу перемогу на Ме.262, збивши американський літак Р-38. Всього на Ме.262 здійснив 27 бойових вильотів і збив 12 літаків (з них 10 чотиримоторних бомбардувальників). В 1955/79 роках служив у ВПС Австрії.

Всього за час бойових дій здійснив 631 бойовий виліт і збив 58 літаків (з 46 радянських), посівши серед льотчиків штурмової авіації друге місце (після Августа Ламберта) за кількістю повітряних перемог. Сам Бухнер був збитий 5 разів, двічі катапультувався і двічі був поранений. Також він знищив велику кількість наземних цілей, включаючи 46 танків і 1 бронепоїзд.

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3

Примітки
  1. Salzburgwiki
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.