Зальцбург

За́льцбурґ (нім. Salzburg [ˈzalt͡sbʊɐ̯k] , бавар. Soizburg — дослівно «Соляний за́мок») — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Зальцбурґ. Зальцбурґ — четверте за розмірами місто Австрії після Відня, Ґраца і Лінца.

Зальцбурґ
нім. Salzburg
—  місто  —
Зальцбурґ
Вид Зальцбурґ

Прапор
Герб
Координати: 47°48′ пн. ш. 13°02′ сх. д.
Країна  Австрія
Федеральна земля Зальцбурґ
Засновано бл. 700
Площа
 - Повна 65,678 км²
Висота над р.м. 424 м 
Населення (01 січня 2016)
 - Усього 150,887
 - Густота 2257/км²
Часовий пояс UTC+1 (UTC+2)
Вебсайт: www.stadt-salzburg.at
Зальцбурґ

Центральна історична частина Зальцбурґа внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія

Зальцбурґ розташований приблизно за 145 км на схід від Мюнхена, за 300 км на захід від Відня та всього за 5 кілометрів від кордону з Німеччиною.

Місто розташоване на берегах річки Зальцах, біля північного підніжжя Альпійських гір.

Гірський пейзаж на півдні контрастує з рівнинним на півночі. Найближчий альпійська гора Унтерсберґ (висота 1972 метри) розташована за декілька кілометрів від центру міста. Старе місто у стилі бароко, численні церкви та фортеця Гогензальцбург розміщені на лівому березі Зальцаха.

Зальцбурзька область займає площу 7 156,03 км². Найвища висота в Зальцбурзі — Гросвенедігер із висотою 3657 м над рівнем моря. Ця гора також є четвертою за висотою в Австрії. Від державного кордону проходять одночасно 174 км австрійської державного кордону, здебільшого на північному заході до Баварії / Німеччини і в невеликому ступені на південному заході до Південного Тіролю / Італії. В іншому випадку Зальцбурґ межує на заході і південному заході з Тіролем, на північному сході з Верхньої Австрією, на сході з Штирією і на півдні з Каринтією.

Ландшафт Зальцбурґа розділений на п'ять районів, межі яких ідентичні політичним районам країни.

Північна частина країни розділена на два райони

Флахгау є самою північною областю країни, яка також включає в себе найближчі околиці на півдні міста Зальцбурґ. Його ім'я ґрунтується на назвах інших районів «у горах», створених пізніше, і висловлює географічний характер місцевості. Це складається з Зальцбурзького Voralpenland і невеликих частин північних вапнякових Альп, що належать Osterhorngruppe.

Тенненгау з'єднує Флакгау на півдні і охоплює територію навколо міста Халлейн і громади на півдні. Його назва походить від Tennengebirge, чия перша частина назви походить від слова fir. По суті, він охоплює широкий Зальцахталь і гори північних вапнякових Альп з обох боків.

Південна частина Зальцбурґа розділена на три райони

Пінцгау займає західну його частину. Його назва може походити від кельтського племені Амбісонтер. Поширеним поясненням також є те, що цей район є «очеретом», позаяк ця рослина, ймовірно, траплялася тут часто.

Понгау утворює середину трьох південних районів. Назва походить від Понго, колишньої назви сьогоднішнього Бішофсхофену. Сам Понго, ймовірно, йде до кельтської боні, кордоні.

Лунгау розташований на південному сході землі Зальцбурґ. Походження назви незрозуміле, але досить точно походить від слов'янського або кельтського слова. Можливе, об'єднання з Лонка, яке відноситься до тотожного слов'янського слова «болото», назва потоку на півночі Лунгау.

Ці три південних району поділяються на Високий Тауерн і Лунгау на Нідер Тауерн, обидва з яких відносяться до центральних Альп. Разом їх називають — особливо з точки зору менш гірських районів Зальцбурґа — «Іннергебірг».

Провінція Зальцбурґ розділена на п'ять політичних округів та одне встановлене законом місто, місто Зальцбурґ. Райони все ще зазвичай називають Gaue (як ландшафтні простору).

У провінції Зальцбурґ налічується одинадцять муніципалітетів із правами міста.

Клімат
Клімат Зальцбурґа (аеропорт) за останні 10 років (2004—2013 роки)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 20,1 21,7 24,9 27,9 32,2 35,6 38,6 35,6 32,1 28,2 23,5 18,6 38,6
Середній максимум, °C 2,7 4,0 9,4 15,9 19,3 22,5 24,6 23,6 19,7 15,0 8,3 3,6 14,1
Середня температура, °C −0,2 0,5 4,9 10,5 14,1 17,6 19,5 18,7 15,2 10,5 5,0 0,8 9,8
Середній мінімум, °C −3,1 −2,9 0,3 5,0 9,0 12,8 14,5 13,8 10,6 6,0 1,8 −2,1 5,5
Абсолютний мінімум, °C −25,4 −21,8 −21,6 −3,9 −2,1 2,0 3,7 4,3 −1,6 −8 −17,8 −26,8 −26,8
Норма опадів, мм 62 39 65 65 130 172 142 164 111 70 54 47 1120
Джерело: weatheronline

Історія
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1869 27 858 —
1880 33 241 +19.3%
1890 38 081 +14.6%
1900 48 945 +28.5%
1910 56 423 +15.3%
1923 60 026 +6.4%
1934 69 447 +15.7%
1939 77 170 +11.1%
1951 102 927 +33.4%
1961 108 114 +5.0%
1971 129 919 +20.2%
1981 139 426 +7.3%
1991 143 978 +3.3%
2001 142 662 −0.9%
2011 145 367 +1.9%
2013 145 871 +0.3%
2015 148 420 +1.7%
2016 150 887 +1.7%
Statistik Austria[1]

Поселення на місці сучасного Зальцбурґа існувало, як свідчать археологічні розкопки, з часів неоліту. Пізніше тут розташовувалося кельтське поселення, яке в I столітті до н. е. було завойоване римлянами. Починаючи з 45 року н. е. утворена колонія Ювавум у районі сучасного Зальцбурґа, яка стала одним з головних населених пунктів римської провінції Норік. У 477 році вождь ругіїв Одоакр на чолі союзної армії ругіїв, гепідів, готів та герулів, за легендою, взяв місто Ювавум і стратив св. Максима і 50 його учнів[2].

У 696 році баварський герцог подарував ці землі єпископу Руперту (згодом долученому до лику святих). Руперт заснував тут близько 700 року два монастирі, що збереглися до наших днів і стали ядром майбутнього міста — чоловіче бенедиктинське абатство Святого Петра і жіноче абатство Ноннберг.

У 739 році місто стало єпископською резиденцією, у кінці VIII століття при єпископах Віргілії та Арно місто стало центром місіонерської активності християнської церкви в альпійському регіоні. З цих же часів місто носить ім'я «Зальцбурґ», яким зобов'язано численним родовищам солі в окрузі. В 798 році зальцбурзькі єпископи підвищили статус і стали архієпископами.

У 1077 році на горі над містом була побудована фортеця Гогензальцбург, яку згодом багаторазово перебудовували.

Князівство Священної Римської імперії

У 1278 році архієпископство було визнано суверенним князівством Священної Римської імперії і поступово перетворилося на відносно незалежну клерикальну державу. Остаточно незалежність від Баварії була встановлена в XIV столітті, у цей же час епідемія чуми забрала майже третину населення міста.

Влада князів-архієпископів тривала до 1803 року, у періоди розквіту володіння Зальцбурґа сягали далеко за межі нинішньої федеральної землі Зальцбурґ.

Найвищого розквіту князівство досягло наприкінці XVI — початку XVII століття. За архиєпископів Вольфовича Дітріха фон Райтенау, Маркусі фон Хоемесе і Парісі Лодроне місто було сильно перебудоване під керівництвом італійських архітекторів, після чого набуло заслуженої слави однієї зі столиць європейського бароко. У 1622 році в місті був заснований університет, закритий у 1810 році і знову відкритий у 1963 році. В 1628 році побудований міський собор, у 1767 прорубаний один із найстаріших у Європі дорожніх тунелів під горою Мьонхсберг.

Успішно розвивалися ремесла, пивоваріння. Перша броварня була відкрита ще в 1492 році (броварня Stiegl-Brauwelt). Однак головним джерелом прибутків міста було виробництво і продаж солі.

У роки реформації Зальцбурґ був одним із головних оплотів католицизму в німецьких землях, в 1731 році всі протестанти були вигнані з міста.

Період Наполеонівських війн

У 1803 році в рамках німецької медіатизації з колишнього Зальцбурзького архієпископства було створено курфюрство для Фердинанда III, колишнього Великого герцога Тосканського, у якого Наполеон I забрав землі і створив на них Королівство Етрурія.

У 1805 році, відповідно до умов Пресбурзького миру, та частина території курфюрства, яка раніше була архієпископством, увійшла до складу Австрійської імперії.

1810 року місто передали Баварії, але в 1816 році за рішенням Віденського конгресу Зальцбурґ увійшов до складу Австрії.

18 — 23 серпня 1867 року в Зальцбурзі відбувалася зустріч між Францом Йосифом і Наполеоном III.

У 1938 році внаслідок аншлюсу в Зальцбурґ увійшли німецькі війська. Під час другої світової війни місто кілька разів зазнавало бомбардувань союзників, однак практично всі визначні пам'ятки Зальцбурґа залишилися неушкодженими.

Зальцбурґ був визволений військами США 5 травня 1945 року. Після війни місто було центром американської окупаційної зони.

Визначні місця
Історичний центр міста Зальцбурґ
Historic Centre of the City of Salzburg [3]
Світова спадщина
47°47′49″ пн. ш. 13°02′51″ сх. д.
Країна  Австрія
Тип Культурний
Критерії ii, iv, vi
Об'єкт № 784
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1996 (20 сесія)

Розташування на мапі Австрії
 Зальцбург у Вікісховищі
Музей у будинку, де народився В. А. Моцарт. Зальцбурґ, Ґетрайдеґассе, 9
Собор святих Руперта і Вергілія
Церква Успіння св. Марії
Сад Мірабель у травні
Палац Гельбрун

Один із символів Зальцбурґа — фортеця Гогензальцбурґ. Її історія бере початок у XI столітті, коли на горі виникло перше дерев'яне укріплення. Незабаром з'явилися кам'яні стіни, а потім протягом шести століть фортеця безперервно розширювалася і перебудовувалася. Свою остаточну подобу, яка збереглася до сьогодні, фортеця набула в XVI столітті, коли стала непорушним оплотом католицизму під час Тридцятирічної війни.

Площі Зальцбурґа — невеликі і затишні, як, наприклад, Вагова площа (нім. Waagplatz) або Старий ринок (нім. Alter Markt). На Старому ринку розташований найменший будиночок Зальцбурґа (номер 109). Поруч міститься гарна і таємнича Надвірна аптека.

Неподалік — Університетська площа, яка, усупереч своїй академічній назві, кожен ранок перетворюється на ринкову. Тут стоїть Університетська церква (нім. Kollegienkirche), монументальне творіння Фішера фон Ерлаха та старий корпус Зальцбурзького університету, заснованого в 1622 році.

Зальцбурґ відомий насамперед як батьківщина геніального композитора Вольфґанґа Амадея Моцарта. На Університетській площі, навпроти Університетської церкви стоїть будинок 9, де в 1756 році і народився Моцарт. Основний фасад цієї будівлі на Зерновому провулку (нім. Getreidegasse) піддався сильним змінам, але частина будинку, обернена до площі, зберегла свою первинну подобу. З інтер'єрів будівлі епосі Моцарта відповідає лише Танцювальний зал.

Про Моцарта нагадує також Віденський садовий павільйончик, що належав лібретистові композитора Шиканедеру. Тут великий музикант працював над «Чарівною флейтою». У 1873 році павільйончик був дарований Зальцбурґу, і сьогодні його можна побачити за садом Мірабель, на Чорній вулиці (нім. Schwarzstrasse).

Зальцбурґ — місто дивовижних церков. Особливо відомий Зальцбурзький собор (собор Св. Руперта), побудований у 1614 році. Чотирнадцять років працював італійський архітектор Сантіно Солярі над цією монументальною спорудою, яку було зведено на фундаменті ранішого романського собору, що згорів у 1598 році. Від старої споруди збереглася лише купіль, у бронзовій чаші якої був хрещений Вольфґанґ Амадей Моцарт. Сьогодні це рукотворне диво приголомшує: башти гордо здіймаються в піднебесся, зверху поглядають на перехожих величезні фігури апостолів і святих — Петро і Павло віддають належне Риму, Віргиль і Руперт втілюють зальцбурзьке єпископство. Соборна площа в її урочистій завершеності вже багато років служить сценою для дійства про Життя і Смерть, що традиційно відкриває Зальцбурзький фестиваль.

Недалеко від мурів фортеці розташована греко-католицька церква Святого Марка, яка первинна була церквою монастиря урсулинок.

Докладніше: Церква Святого Марка

Не дуже далеко від Соборної площі на Резіденцплац розташовується прекрасний мармуровий Резіденцбруннен — один із найбільших фонтанів у світі епохи бароко.

Зальцбурґ — яскравий зразок барокового міста, де цей стиль з'являється у всьому своєму блиску. Підтвердженням цьому є сад Мірабель із терасами, мармуровими скульптурами і фонтанами. Він заклав його за планами Йогана Бернгарда Фішер фон Ерлаха приблизно в 1690 році. У колишньому пташиному вольєрі міститься виставковий павільйон. Примітні також «Зелений театр» — один із найстаріших у світі — і «Сад гномів», прикрашений похмурими і потворними створіннями, — гнітюче віддзеркалення того, у чому власники знаходили колись веселощі.

Гідний відвідин палац Гельбрун (нім. Hellbrunn), побудований за наказом архієпископа Маркуса Ситтікуса фон Гогенемса, і розташований приблизно за вісім кілометрів від Зальцбурґа. Парк Гельбрун прикрашений скульптурами і фонтанами.

Гідні захоплення також палаци Леопольдськрон і Клессгаймс із прекрасним і затишним парком.

Відомі люди

Народились

Померли

Спорт

У Зальцбурґу знаходиться штаб-квартира міжнародного союзу біатлоністів (IBU). Місто було кандидатом на проведення зимових олімпійських ігор 2010 та 2014, але поступилося в обох випадках Ванкуверу та Сочі відповідно.

У місті базується футбольна команда «Ред Булл», яка у сезоні 1993/1994 грала у фіналі Кубка УЄФА.

Культурні організації

У Зальцбурґу провадять діяльність численні некомерційні культурно-просвітницькі організації. Серед них уваги заслуговують такі:

  • Radiofabrik, громадське некомерційне вільне радіо Зальцбурґа, та партнерська організація FS1, місцеве некомерційне телебачення;
  • ArgeKULTUR, найбільший автономний культурний центр Західної Австрії;
  • MARK.freizeit.kultur, незалежний відкритий культурний центр сучасного мистецтва та культурного посередництва;
  • corner, молодіжний культурний центр;
  • HOSI, некомерційне об'єднання за соціальне прийняття і правову рівність сексуальних меншин;
  • akzente, некомерційна організація з соціального забезпечення молоді, яка зокрема координує міжнародні волонтерські проекти у м. Зальцбурґ.

Примітки
  2. Літопис Готфріда Вінтерберського ХІІ ст. [240. 13-14].
  3. * Назва в офіційному англомовному списку

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.