Герман I (пфальцграф Лотарингії)
Герман I Маленький (Ніжний) (нім. Hermann I. Pusillus; д/н — 996) — пфальцграф Лотарингії в 985—994 роках.
Герман I | |
---|---|
Народився | 900[1] |
Помер | 996[2][3][…] |
Країна | Німеччина[3][4][5] |
Діяльність | феодал |
Знання мов | німецька |
Титул | count palatine of Lotharingiad |
Посада | феодал |
Рід | House of Limburg-Stirumd і Ezzonidsd |
Батько | Erenfried IId[6] |
Мати | Richwara of Zülpichgaud[6] |
У шлюбі з | Heylwig of Dillingend |
Діти | Еццо (пфальцграф Лотарингії)[1][6], Hezzelin Id і Adolf I of Lotharingiad |
Життєпис
Походив з роду графів Боннгау і Маасгау. Син Еренфріда II, графа Боннгау, та Ріхвари фон Цюльпіхгау. Дата народження невідома. Перша письмова згадка про Германа відноситься до 970 року, коли він став графом Боннгау. Оженився з представницею знатного швабського роду Діллінгенів.
Близько 975 року стає графом Айфельгау, а 976 року — Ґерресгайму (усі землі уздовж Рейну). У 985 році призначено пфальцграфом Лотарингії, але він фактично контролював лише східні землі. У 991 році стає графом Цюльпіхгау, а 996 року — Ауельгау. Послаблення центральної влади в Східно-франкському королівстві сприяло посиленню Германа I, який зумів 996 року передати владу в пфальцграфстві синові Еццо.
Родина
Дружина — Гейльвіга.
Діти:
- Еццо (д/н—1034), пфальцграф Лотарингії
- Еццелін (д/н—1033), граф Цюльпіхгау
- Адольф, граф в Кельдахгау
- Ріхенца (д/н— після 1040), абатиса Нівельского монастиря в Брабанті
Примітки
- WikiTree — 2008. — ed. size: 23699588
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #135869072 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #135869072 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://data.cerl.org/thesaurus/cnp01146323
- OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
Джерела
- Ursula Lewald: Die Ezzonen. Das Schicksal eines rheinischen Fürstengeschlechts. In: Rheinische Vierteljahrsblätter, Jg. 43, Bonn 1979, S. 120—168.
- Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Band I.2, 1999, Tafel 201.