Герта Вамбахер

Герта Марія Фердинанда Вамбахер (нім. Hertha Maria Ferdinanda Wambacher[2]; 9 березня 1903, Відень, Австро-Угорщина — 25 квітня 1950 року, Відень, Австрія) — австрійська фізикиня.

Герта Вамбахер
нім. Hertha Wambacher
Народилася 9 березня 1903(1903-03-09)[1]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Померла 25 квітня 1950(1950-04-25)[1] (47 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками[1]
·злоякісна пухлина
Країна  Австрія
Діяльність фізик, викладачка університету
Alma mater Віденський університет
Галузь фізик
Заклад Віденський університет
Науковий керівник Марієтта Блау
Нагороди

премія Лібенаd (1937)

премія Гайтінгераd (1936)

Життєпис

Народилася у Відні в сім'ї фабриканта[2]. 1922 року закінчила старшу школу для дівчаток Асоціації додаткової освіти жінок. Вступила до Віденського університету на філософський факультет, відвідувала лекції з юриспруденції[3][4][к 1]1924 року пропустила академічний рік за станом здоров'я, а після повернення в університет під впливом Марієтти Блау пейшлася на фізику[5].

Докторську дисертацію про фотоефект радіоактивного випромінювання готувала під керівництвом Марієтти Блау, з якою продовжила співпрацю в Інституті радію Австрійської академії наук і після захисту 1932 року. Результатом їхньої спільної діяльності став фотографічний метод виявлення іонізуючих частинок. За ці методичні розробки Блау і Вамбахер 1937 року відзначено премією Лібена. Того ж року Блау і Вамбахер спільно виявили «зірки розпаду», згодом названі зірками Блау-Вамбахер (англ. Blau-Wambacher stars), на фотопластинках, підданих багатомісячному впливу космічної радіації на висоті 2300 м над рівнем моря. Ці зірки є траєкторіями частинок, що виникають під час ядерних реакцій сколювання між космічними променями і ядрами атомів фотоемульсії[5][2].

Герта Вамбахер продовжила роботу з ідентифікації частинок ядерних реакцій у фотоемульсії і після того, як 1938 року Блау напередодні аншлюсу довелося покинути Австрію і перебратися в Норвегію. Захист цієї роботи 1940 року забезпечив їй право на викладацьку діяльність.

Вамбахер почала читати лекції у Віденському університеті. Від 1930-х років вона також працювала у Другому фізичному інституті Віденського університету під керівництвом Георга Стеттера[2].

1945 року Вамбахер, яка, за її словами, таємно перебувала в НСДАП від 1934 року, звільнено з університету і вона опинилася в Радянському Союзі. Додому вона повернулася тільки 1946 року. У Вамбахер діагностували рак, але вона продовжувала роботу в дослідницькій лабораторії у Відні[5].

Герта Вамбахер померла від раку 25 квітня 1950 року.

Нагороди та премії
  • 1937 — премія Лібена (спільно з Блау)[5];
  • 1962 — премія Ервіна Шредінгера (посмертно, спільно з Блау).

Публікації
  • Wambacher H. Mehrfachzertrümmerung von Atomkernen durch kosmische Strahlung // Zeitschrift für technische Physik. — 1938. — 19. — S. 569.
  • Wambacher H. Höhenstrahlung und Atomkernbau // Österreichische Chemikerzeitung. — 1940. — Nr. 49 (30 Januar). — S. 116.
  • Wambacher H. Künstliche radioaktive Indikatoren in der Metallurgie // Chemie und Biologie. — 1944. — Nr. 47 (30 Januar). — S. 98.
  • Wambacher H. Mikroskopie und Kernphysik // Mikroskopie. — 1949. — Nr. 4 (30 Januar). — S. 92.

Примітки

Коментарі
  1. За іншими даними, спочатку вивчала хімію.[5]

Виноски
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #127403094 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Angetter, Daniela; Martischnig, Michael. Biografisches Handbuch österreichischer Physiker und Physikerinnen // Biografien österreichischer (Physiker)innen: Eine Auswahl : magazin. — Vienna, Austria : Österreichischen Staatsarchiv, 2005. — 30 Januar. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2016-01-09.
  3. Nina Byers, Gary Williams. Out of the Shadows: Contributions of Twentieth-Century Women to Physics. — Cambridge University Press, 2006-08-17. — 347 с. — ISBN 9780521821971.
  4. Ruth H. Howes, Caroline L. Herzenberg. After the War: US Women in Physics. — Morgan & Claypool Publishers, 2015-12-01. — 151 с. — ISBN 9781681741581.
  5. John Daintith. Biographical Encyclopedia of Scientists, Third Edition. — CRC Press, 2008-08-18. — 894 с. — ISBN 9781420072723.

Література
  • Robert Rosner & Brigitte Strohmaier (eds.): Marietta Blau — Sterne der Zertrümmerung. Biographie einer Wegbereiterin der modernen Teilchenphysik. Böhlau, Vienna 2003, ISBN 3-205-77088-9 (in German)
  • Brigitte Strohmaier & Robert Rosner: Marietta Blau — Stars of Disintegration. Biography of a pioneer of particle physics. Ariadne, Riverside, California 2006, ISBN 978-1-57241-147-0

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.