Герхард фон Шверін

Закінчив кадетський корпус. 10 серпня 1914 року поступив в 2-й гвардійський піший полк. Учасник Першої світової війни.

Восени 1920 року демобілізований. В 1922 році поступив в рейхсвер і був зарахований в 1-й піхотний полк. 1 жовтня 1938 року переведений в ОКГ. З 1 жовтня 1939 року — командир 1-го батальйону піхотного полку «Велика Німеччина». З 17 січня 1941 року — начальник штабу 200-го полку особливого призначення, дислокованого в Африці. В березні 1941 року на чолі італо-німецького батальйону здійснив 2000-кілометровий марш, а в квітні на чолі бойової групи захопив оазис Махілі, захопивши в полон близько 2000 британців (включаючи двох генералів). З 20 липня 1941 року — заступник командира 254-ї піхотної дивізії і командир 76-го піхотного полку. Учасник боїв у Прибалтиці, під Ленінградом і в районі Волхова. З 23 липня 1942 року — командир 8-ї єгерської дивізії, яка вела важкі оборонні бої під Дем'янськом.

З 13 листопада 1942 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, яка билась на південній ділянці Східного фронту, в тому числі під Ізюмом, Слов'янськом і Кривим Рогом. З 1 травня 1944 року — командир 116-ї танкової дивізії, створеної на базі його старої дивізії, яка була дислокована в Бельгії. Був пов'язаний з групою змовників, які планували використати його дивізію для здійснення перевороту у Франції, проте жодних наслідків для Шверіна це не мало. Брав участь у боях проти союзників, в тому числі у Фалезькому котлі і в наступі на Аахен. З 9 по 26 грудня 1944 року — командир 90-ї моторизованої дивізії, з 1 квітня 1945 року — 76-го танкового корпусу. 26 квітня здався британським військам. В 1947 році звільнений. З 1950 року — радник федерального уряду з військових питань і питань безпеки. В якості керівника Центральної внутрішньої служби брав участь у створенні жандармерії ФРН. З 1956 року займався бізнесом.

• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 вересня 1915)
  • 1-го класу (28 лютого 1917)
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (31 травня 1918)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (10 липня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 вересня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (29 грудня 1934)
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (10 серпня 1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
• Орден Георга I, золотий (офіцерський) хрест (Греція) (11 грудня 1937)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (11 травня 1940)
  • 1-го класу (19 травня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (червень 1941)
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (17 січня 1942)
  • дубове листя (№240; 17 травня 1943)
  • мечі (№41; 4 листопада 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (22 липня 1942)
• Орден Корони Італії, командорський хрест
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
• Відзначений у Вермахтберіхт (27 жовтня 1943)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1977)

• Вольфганг Фішер
• Максиміліан фон Едельсхайм
• Вілібальд фон Лангерманн
• Герман Бальк
• Герман Брайт
• Хассо фон Мантойфель

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.582-583 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
• Rass, Christoph; Rohrkamp, René; Quadflieg, Peter M. (2007). General Graf von Schwerin und das Kriegsende in Aachen. Ereignis, Mythos, Analyse. Aachen: Shaker. ISBN 978-3-8322-6623-3.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Searle, Alaric (2003). Wehrmacht Generals, West German Society, and the Debate on Rearmament, 1949—1959, Praeger Pub.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 188

• General der Panzertruppe Gerhard (Gerd) Helmuth Detloff Graf von Schwerin. на geocities.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 26 серпня 2012.(англ.)
• Graf von Schwerin, Gerhard Helmuth Detloff. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 серпня 2012. (нім.)
• Schwerin, Graf von, Gerhard Helmuth Detloff «Gerd» — нагороди генерала танкових військ фон Шверіна (англ.)
• Schwerin, Gerhard Hellmuth Detloff «Gerd» Graf von
• General der Panzertruppe Gerhard Graf von Schwerin(нім.)