Герца
Ге́рца (рум. Herța) — місто в Чернівецькій області України, центр Герцаївської міської громади та колишній райцентр.
Герца | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
![]() | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | ![]() | ||||||||
Регіон | Чернівецька область | ||||||||
Район | Герцаївський район | ||||||||
Засноване | 1437 | ||||||||
Статус міста | з 1864 року | ||||||||
Населення | ▼ 2118 (01.01.2019)[1] | ||||||||
- повне | ▼ 2118 (01.01.2019)[2] | ||||||||
Площа | 3,2 км² | ||||||||
Густота населення | 662 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 60500-05 | ||||||||
Телефонний код | +380-3740 | ||||||||
Координати | 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 159 м | ||||||||
Водойма | р. Герца (Герцівка) | ||||||||
День міста | 14 жовтня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Новоселиця | ||||||||
До станції | 10,3 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 32 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 513 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 60500, Чернівецька обл., Герцаївський р-н, м. Герца, вул. Г.Асакі, 9 | ||||||||
Міський голова | Скрипкару Василь Васильович | ||||||||
|
У місті наявна пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.
Історія

Виникнення міста Герца відноситься до XIV—XV ст. Вперше Герца згадується в молдавській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка). Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775—1777 роках Герца була окупована австрійськими військами (і входила до Чернівецького краю), але з 1777 р. знову переходить у володіння Молдавського князівства — васала Османської імперії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції (входить до Дорогойського краю Молдавського князівства), але залишається важливим торговим центром. З незалежністю Румунії місто в 1861 році ввійшло до її складу, де і залишалося до 1940 р., коли відійшло до СРСР.
До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на 1 січня 1997 р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців). З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку. З 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.
У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.
Населення
Мовний склад, згідно з переписом 2001 року
За даними Всеукраїнському перепису населення 2001 року, населення міста Герца за рідною мовою було таким: румунською (68.08 %)[3], українською (17.98 %), російською (10.89 %) та молдовською (2,7 %).[4]
Динаміка населення Герци[5]:

Відомі люди
У Герці народилися:
- молдовський та румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі;
- заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР Мойсей Гольдблат;
- англо-американський політолог і теоретик у галузі державного управління Герман Файнер (1898—1969).
Поховані в братській могилі в Герці
- Курбанов Юлдаш — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- Наровський Георгій Іванович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 22.06.1941 р.
- Нурулін Галімза Нуркмович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- Радченко Михайло Артемович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
Загинули в Афганістані
- Андрієш Олег Петрович. — (*27.08.1965, м. Герца — 30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського навчального підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.
Галерея
- Палац культури, колишня синагога
- Ще одна колишня синагога
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- 19A050501_02_073. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (1,2,3,4)
- Результат перепису 2001 Мовний склад в Чернівецькій області. Інститут Національної Статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.
- Україна / Ukrajina. Герца
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 262.
- Савченко І. В. Герца // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 95. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 511: «Herta».
- Pinkas HaKehilot, Romania, Vol. 1 (1969), p. 118: «Herta»
Посилання
- Герца // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- http://www.castles.com.ua/gerca.html
- Місто Герца // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.