Герцогство Гасконь
Герцогство Гасконь (фр. Duché de Gascogne) — феодальне утворення у Південній Франції, що включало історичну провінцію Гасконь. Але фактично Герцоги правили лише графством Гасконь, що розміщувалось на території сучасного французького департаменту Ланди.
| |||||||||||||||||||||||
Географія
Територія, яка первинно входила до складу Герцогства, нині входить у французькі департаменти Жер, Ланди, Верхні Піренеї та Піренеї Атлантичні. На півночі Герцогство межувало з Герцогством Аквітанія. На сході розташовувались залежні від графства Тулузи Ломань, Жимоє та графство Іль. На півдні були володіння з переважно баскським населенням: Комменж, Кузеран, Бігорр, Беарн та королівство Наварра.
Історія
Герцогство було утворено 864 року на місці каролінгського Герцогства Васконія. Його першим правителем став Санш (Санчо) III Санш Мітарра, що походив з роду правителів Васконії. Починаючи з нього титул Герцога стає спадковим в роду. Формально Герцоги Гасконі були васалами короля Західно-Франкського королівства, однак фактично король не мав влади.
Вже за найближчих наступників Санша III Мітарри Герцогство почало дробитись на дрібніші володіння. Після смерті 930 року сина Санша, Гарсії II Горбатого, Герцогство розділилось на три частини між його синами. З молодших синів Гільйом Гарсія отримав графство Фезансак, від якого у свою чергу, пізніше відокремилась низка володінь, включаючи графство Арманьяк, а Арно Гарсія Ноннат — графство Астарак. Старший син Гарсії II, Санш (Санчо) IV, отримав окрім Герцогського титулу графство Гасконь. Правителі гасконських графств, віконств і сеньйорій вважались васалами Герцога Гасконі, але поступово набували все більшої незалежності.
Первинно Герцоги Гасконі більше тяжіли до королів Наварри, поступово потрапивши у залежність від них. Герцог Санш VI тривалий час перебував при дворі короля Наварри Санчо III Великого у Памплоні, разом із королем він брав участь у Реконкісті. В офіційних документах король Санчо у 1022 році йменував себе правителем земель аж до річки Гаронна на півночі.
Однак по смерті Герцога Санша VI, що не залишив потомства чоловічої статі, рід згас. За титул Герцога почали сперечатись Герцоги Аквітанії (Герцог Аквітанії Гільйом V Великий був одружений із сестрою Санша VI) і графи д’Арманьяк (граф Бернар II був нащадком другого сина Герцога Гарсії II), причому суперечка переросла у війну, переможцями з якої вийшли Герцоги Аквітанії. Гі Жоффруа, граф Бордо й Ажана, у 1052 році розбив графа Бернара II і став Герцогом Гасконі. А після того, як він 1058 року успадкував Герцогство Аквітанія (під ім’ям Гільйом VIII), Гасконь остаточно об’єдналась з Аквітанією.
Література
- Baqué Z.: Histoire comtes D'Armagnac
- Collins, Roger. The Basques. 1990
- Lewis Archibald R.: The Development of Southern French and Catalan Society, 718-1050
- Monlezun Jean Justin: Histoire de la Gascogne