Королівство Наварра

Наваррське королівство (баск. Nafarroako Erresuma), або Королівство Наварра (лат. Regnum Navarrae; ісп. Reino de Navarra; фр. Royaume de Navarre) — у 824—1620 роках монархічна держава в Західній Європі, на півночі Піренейського півострова. Розташовувалася на етнічних землях басків, по обидва боки західних Піренеїв. Займала терени сучасної іспанської області Наварра та частини французького Атлантичні Піренеї. Виникла у ІХ столітті на базі Памплонського князівства з центром у Памплоні. Була буферною зоною між франкською імперією Карла Великого та Омейядським халіфатом, що підкорив Іспанію. Першим правителем вважається памплонський князь Ініго I, васал халіфату. Стала незалежною в Х столітті, але прийняла протекцію ісламської Кордови в ХІ столітті. Через феодальну роздробленість та зміну династій деякий час контролювалася королями Арагону (1054—1134) і Франції (1285—1328). Внаслідок династичної сварки південна частина королівства була окупована Кастилією (1512) й увійшла до складу об'єднаного Іспанського королівства (1524). Північна частина королівства уклала династичну унію з Францією (1589): наварський король Генріх ІІІ зійшов на французький трон як Генріх IV, а його нащадок Людовик XIII інкорпорував рештки Наваррської держави до Французького королівства (1620).

Наваррське королівство 824 – 1841 Прапор Герб Розташування Наварра Наварське королівсто в 1400 (темнозелене) Столиця Памплона Мови латина, баскська, іспанська, французька Релігії католицтво, протестантизм (1560–1594) Державний устрій Не вказано королі  - 824–851/2 Ініго I  - 1610–1620 Людовик XIII  - 1830–1841 Ізабелла II Історичний період середьовіччя  - Засновано 824  - Ліквідовано 1841 Площа  - 1450 10 391 км2 Населення  - 1450 93 000 осіб      Густота 9 осіб/км²  Сьогодні є частиною Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Наварра