Гетеборзький симфонічний оркестр
Гетеборзький симфонічний оркестр (швед. Göteborgs Symfoniker, англ. Gothenburg Symphony) — шведський симфонічний оркестр, що базується в Гетеборзі. Заснований в 1905 році. В 1997 році оркестрові надане почесне звання «Шведський національний оркестр» (швед. Sveriges nationalorkester).
Протягом всієї історії оркестру йому була притаманна певна зосередженість на піздньоромантичній музиці північних країн (Едвард Гріг, Карл Нільсен, Ян Сібеліус та ін.) Багаторічне керівництво Нееме Ярві не могло не призвести до того, що в репертуарі оркестру зайняв важливе місце улюблений Ярві Прокоф'єв.
Оркестром здійснено близько 100 записів, головним чином для лейблів Deutsche Grammophon і шведської BIS - у тому числі всі симфонії Сібеліуса для DG і всі симфонії Чайковського для BIS. Серед помітних записів недавнього часу - роботи головного запрошеного диригента оркестру Петера Етвеша, який записав з оркестром твори Лучано Беріо і свої власні, і здійснений Маріо Венцаго запис Концерту для флейти з оркестром Софії Губайдуліної (соло Шарон Беза).
Головні диригенти
- 1906-1922 Вільгельм Стенгаммар;
- 1922-1939 Тор Манн;
- 1941-1953 Ісай Добровейн;
- 1953-1960 Дін Діксон;
- 1961-1967 пост вакантний (постійні запрошені диригенти Альберто Ереду і Отмар Мага);
- 1967-1973 Серджіу Комісійна;
- 1974-1976 Сікстен Ерлінг;
- 1976-1979 Шарль Дютуа;
- 1982-2004 Нееме Ярві;
- 2004-2007 Маріо Венцаго;
- з 2007 року - Густаво Дюдамель.