Гладстон (гора)

	Гладстон; англ. Mount Gladstone
	5°57′14″ пд. ш. 146°22′31″ сх. д.
Країна	Папуа Нова Гвінея
Регіон	Австралія і Океанія,; острів Нова Гвінея
Розташування	Маданг
Система	гірський хребет Фіністерре
Тип	гора
Висота	4150 м[1]
Висота відносна	3709 м[1] (41-ше місце)
Ізоляція	150,2 км → г. Вільгельм (4509 м)[1]
Список	Ультра-піки світу; Ультра-піки світу (41-ше); Ультра-піки Океанії (3-тє або 4-те); Ультра-піки Папуа Нової Гвінеї (1-ше);
Перше сходження	25 червня 2014 року (Петтер Е. Бьорстад, Пол Йорген Бьорстад, Віонаре Мітіму, Натан Хоне та Ройну Ройпо)
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com	13043
	Гладстон Гладстон (Папуа Нова Гвінея)

Гладстон[2] або Бойсінґ[3] (англ. Mount Gladstone, Mount Boising) — гора гірського хребта Фіністерре в провінції Маданг Папуа Нової Гвінеї. Є третьою за висотою вершиною країни і другою вершиною провінції. Висота вершини становить 4150 метрів.

Географія

Гора є найвищою вершиною хребта Фіністере і розташована в північно-східній частині країни, на крайньому південному сході провінції за 150 км на схід — південний-схід від найближчої вищої гори Вільгельм (4509 м) і за 89 км на захід — північний захід від гори Банґета (4121 м), гірського хребта Саруваґет. На більшості карт, ця вершина безіменна, але на карті армії США 1942 року, має назву Гладстон, із вказаною висотою лише 11 400 футів (близько 3475 м)[4]. В інших джерелах, вершина подається без назви і прив'язується до гірського хребта Фіністерре з висотою 4150 м та відносною висотою 3709 м[1] і навіть з висотою 4175 м та відносною висотою 3734 м[5]. Але за SRTM-даними можна припустити, що висота більш наближена до 4120 м[6]. Регіон сильно заліснений, але вершина та її околиці знаходяться над лінією дерев і покриті лише травою.

Підкорення

При відсутності офіційно підтверджених успішних сходжень, ця гора до 2014 року вважалася найвідомішою непідкореною вершиною у світі. Офіційне перше сходження відбулося 25 червня 2014 року Петтером Е. Бьорстадом, Полом Йоргеном Бьорстадом, Віонаре Мітіму, Натаном Хоне та Ройну Ройпо[7][8]. Петтер Е. Бьорстад з сином Полом Йоргеном вперше спробували піднятися на цей пік у червні 2012 року. Але не змогли досягти вершини з ряду різних причин, але отримали цінний досвід, який знадобився для підкорення вершини в 2014 році[8].

Див. також

Примітки

Mount Boising, Papua New Guinea. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 08-07-2016.
Достеменно невідомо, що назва «Гладстон» насправді стосується цієї гори. Гуго Цоллер назвав так найвищу вершину гір Фіністерре під час своєї подорожі в 1888 році. Ця назва з’являється на військовій карті армії США 1942 року, але з вказаною висотою лише 11 400 футів (3475 м). Навряд чи, в цьому випадку, малася на увазі інша гора (нім.).
Mount Boising, Bericht einer Gipfelbesteigung 2014, mit Fotos, Zitat: «One of the three heads of the „Clans“ that are „Landowners“ of this mountain, drew small map by hand where this name (Mount Boising) appeared. The other two „landowner“ clans are in full agreement. It became clear from my visit over 2 weeks that this name is „widely“ used and accepted to mean this peak among about a local population of perhaps 2000 people.» Da der Berg keinen offiziellen Namen hat, wird in Datenbanken dieser lokale Name der Nankina-Sprache verwendet. (англ.)
Карта армії США, 1942 рік
«Papua New Guinea Ultra-Prominence Page» Оновлено: 19-02-2006. Процитовано 18-07-2012. (англ.)
«Papua New Guinea Ultra-Prominence Page» — Footnote (1). Процитовано 18-07-2012. (англ.)
Kvamme, Lars. Først på toppen. Bergens Tidende (Norwegian). Bergens Tidende. Процитовано 10-09-2020. (норв.)
Bjørstad, Petter. Mount Boising. Процитовано 10-09-2020. «Вершина складається з досить крутого (короткого) гребеня зі значними перепадами. Ми побудували піраміди з каменів на кожному кінці. [...] Перше сходження було здійснено 25 червня в 14.10 (за місцевим часом) групою з 5 чоловік» (англ.)

Посилання

Papua New Guinea., Mount Gladstone. (2004). Sailing Directions (Enroute). New Guinea. (вид. 9). с. 205. ISBN 1-57785-569-8.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[peakbagger-1] Mount Boising, Papua New Guinea. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 08-07-2016.

[2] Достеменно невідомо, що назва «Гладстон» насправді стосується цієї гори. Гуго Цоллер назвав так найвищу вершину гір Фіністерре під час своєї подорожі в 1888 році. Ця назва з’являється на військовій карті армії США 1942 року, але з вказаною висотою лише 11 400 футів (3475 м). Навряд чи, в цьому випадку, малася на увазі інша гора (нім.).

[Bjørstad-3] Mount Boising, Bericht einer Gipfelbesteigung 2014, mit Fotos, Zitat: «One of the three heads of the „Clans“ that are „Landowners“ of this mountain, drew small map by hand where this name (Mount Boising) appeared. The other two „landowner“ clans are in full agreement. It became clear from my visit over 2 weeks that this name is „widely“ used and accepted to mean this peak among about a local population of perhaps 2000 people.» Da der Berg keinen offiziellen Namen hat, wird in Datenbanken dieser lokale Name der Nankina-Sprache verwendet. (англ.)

[4] Карта армії США, 1942 рік

[5] «Papua New Guinea Ultra-Prominence Page» Оновлено: 19-02-2006. Процитовано 18-07-2012. (англ.)

[6] «Papua New Guinea Ultra-Prominence Page» — Footnote (1). Процитовано 18-07-2012. (англ.)

[7] Kvamme, Lars. Først på toppen. Bergens Tidende (Norwegian). Bergens Tidende. Процитовано 10-09-2020. (норв.)

[Bjørstad-2-8] Bjørstad, Petter. Mount Boising. Процитовано 10-09-2020. «Вершина складається з досить крутого (короткого) гребеня зі значними перепадами. Ми побудували піраміди з каменів на кожному кінці. [...] Перше сходження було здійснено 25 червня в 14.10 (за місцевим часом) групою з 5 чоловік» (англ.)