Гленн Форд

Ґленн Форд народився 1 травня 1916 року у Квебеку, Канада[1], в сім'ї службовця на залізниці Ньютона Форда і його дружини Ханни[2]. У восьмирічному віці він переїхав зі своїми батьками до міста Санта-Моніка, в Каліфорнію. У 1939 році Форд став громадянином США.

Під час навчання виступав у шкільного театру, а по закінченні середньої школи Форд почав працювати в невеликих театральних групах. Його батько не заперечував проти захоплення сина, проте радив йому опанувати ази якої-небудь професії. Форд запам'ятав батьківський наказ і вже коли був одним з найвідоміших акторів Голлівуду робив усю домашню чоловічу роботу самотужки. Час від часу від працював покрівельником і установником вікон.

Ґленн Форд дебютував у кіно в 1937 році, а в 1939-му уклав контракт з кіностудією «Коламбія Пікчерз». Його першою великою роллю став фільм «Небо з огорожею колючого дроту» (1939). Своїм сценічним ім'ям Форд обрав рідне місто батька Гленфорд у Канаді[3].

Його просування до слави було перервано військовою службою в роки Другої світової Війни.

Капітан Ґленн Форд

У 1942 року Ґленн Форд перервав свою кар'єру і поступив добровольцем до морської піхоти США, де він служив фахівцем з фотографії. 13 грудня йому було присвоєно звання сержант. У березні 1943-го Ґленн Форд був призначений на дійсну службу в Корпус морської бази Сан-Дієго, а потім його було відправлено до загону морської піхоти в Квантіко (штат Вірджинія; відділення фотографії). У лютому 1944 року він повернувся на базу в Сан-Дієго і його було призначено у відділ зі зв'язків з громадськістю в секцію радіо. Тут він готував і випускав свої радіопередачі. 7 грудня 1944 року його дійсна служба завершилася[4].

Пізніше, у 1958 році, Ґленн Форд поступив в резерв ВМС США в званні лейтенанта. Своїми щорічними поїздками, а також радіо- і телепередачами і документальними фільмами він сприяв популяризації ВМС в країні. У 1967-му він на місяць їздив до В'єтнаму на зйомки навчального фільму для американських ВМС, за що отримав медаль за заслуги від ВМС США. У 1968 році йому було присвоєно звання капітана. За участь у Другій світовій війні і подальшу службу, Ґленн Форд був нагороджений медаллю «Американська компанія», медаллю «Кампанія Азіатсько-тихоокеанського регіону», медаллю «Перемоги у Другій світовій війні», медаллю «Резерв морської піхоти США» і знаком влучного стрільця. У 1970 році він вийшов у відставку в званні капітана I рангу[5].

Ґленн Форд і Ріта Гейворт у фільмі «Джильда» (1946)

Ґленн Форд, що був родинні зв'язки з прем'єр-міністром Канади Джоном МакДональдом[6], став відомим у 1940 році завдяки фільму «Жінка в пошуку» з Рітою Гейворт, комедії, дія якої відбувається у Франції. Ґленн і Ріта знялися разом ще у чотирьох фільмах: «Джильда» (мелодрама), «Кармен» (екранізація знаменитої новели Проспера Меріме «Кармен»), «Афера в Тринідаді» (трилер) і «Пастка для грошей». Завдяки «Джильді» Ґленн і Ріта стали знаменитою акторською парою.

У 1940-50-ті роки Ґленн Форд знімався переважно у вестернах і кримінальних драмах. У вестернах він найчастіше грав відважного героя. В ролях «лиходіїв» він з'являвся нечасто, наприклад в о́бразі впливового судді у стрічці «Людина з Колорадо» разом з Вільямом Голденом або вбивці з фільму «О 3:10 на Юму». У фільмі «Жага золота», суміші детектива і вестерну, Ґленн зіграв золотошукача, що мститься пожадливій подружній парі.

У 1953 і 1954 роках Ґленн Форд знявся у двох трилерах режисера Фріца Ланга: «Сильна спека», де він грав поліцейського, що мстить за смерть своєї дружини, і «Людське бажання» в ролі коханця заміжньої жінки, що підбурює його убити нелюбимого чоловіка. Подальші кінострічки цього часу показують його в образі героя вестернів, так у «Викупі» Форд грає батька викраденого хлопчика, що оголосив суму викупу за сина нагородою за упіймання злочинця. У 1996-му вийшов рімейк цього фільму «Викуп» з Мелом Гібсоном у головній ролі. У «Шкільних джунглях» Форд грає учителя, що бажає повернути своїх жорстоких учнів на праведний шлях.

Разом з цим Форд з'являвся і в комедіях. У «Чайній церемонії» він грав армійського офіцера, що прищеплює в післявоєнній Японії американський спосіб життя, чому перешкоджає зухвалий перекладач Сакіні (Марлон Брандо). У «Жмені чудес» він з'явився сентиментальним гангстером, а в «Доглядати батька Еді» батьком-одинаком, посватаним своїм шестирічним сином.

Глен Форд у 1979 р.

У 1971 році Форд працював у своєму першому телевізійному серіалі «Шоу Ґленна Форда». Це була наполовину комедія, наполовину драма з півгодинними серіями. Потім були й інші телесеріали та телевізійні фільми.

У 1991 році Форд погодився працювати на кабельному телебаченні, проте був вимушений пройти тривале лікування тромбозу ніг і незабаром припинив роботу.

У 2006 році глядачі востаннє знався в епізодичній ролі у фільмі «Супермен повертається».

Ґленн Форд помер у віці 90 років від серцевого нападу. За 53 року своєї кінематографічної кар'єри він знявся у 85 фільмах, деякі з яких стали справжньою голлівудською класикою: «Джильда», «Сильна спека», «Чотири вершники Апокаліпсису», «Супермен» та інші.

Друзі Форда стверджують, що девізом його життя були слова: «Ніколи не здавайтеся. Приймайте те, що життя кидає вам, і прагніть відбити цей кидок. Якщо ж життя продовжує нападати, значить, просто грайте з ним в теніс. Вчіться любити теніс з життям».