Глухівський сотник

Глухівський сотник — особа, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю Глухівську сотню у Гетьманщині у 1648, 1654-1663 та 1665-1782 роках.

Історія

Глухів вже у 1648 році одержав статус сотенного міста і ввійшов до складу Ніжинського полку. Першим глухівським сотником в червні 1648 року став Юрій Годун.

Глухівська сотня уже в 1654 році мала у своєму складі 280 козаків (без старшини). У Переяславі в числі інших восьми сотників і чотирьох осавулів Ніжинського полку присягав на вірність Московській державі й глухівський сотник Пилип Уманець. [1]

Сотенна канцелярія

Глухівська сотня займала особливе місце в Гетьманщині, адже Глухів у 1708-1782 рр. був столичним містом. Глухівськими сотниками були представники відомих старшинських родин.

Канцелярія складалась із сотника, городового отамана, сотенного писаря і сотенного осавула.

Сотники другої половини XVII століття

Після відновлення сотні у грудні 1653 року першим сотником став Пилип Іванович Уманець. Він перебував в уряді з невеликими перервами до січня 1668 р., брав участь у Переяславській раді, у Білоруському поході Івана Золотаренка 1654-1655 рр., а у 1658 р. здійснював за наказом Івана Виговського рейд у Рильський повіт Московського царства. Відзначився під час облоги Глухова польським військом в 1664 р., згодом став Ніжинським полковником. Пилип заснував у Глухівській сотні села Локня і Сліпород, до його володінь належали Студенок і Сварків. Його син Степан – у 1730-1732 рр. був глухівським городовим отаманом, а у 1732-1737 р. – глухівським сотником.

В період гетьманування Юрія Хмельницького очолював глухівську сотню Василь Уманець.

Олексій Туранський став глухівським сотником десь після 1696 р.

Глухівський період в історії України (1708-1782 рр.)

За правління гетьмана Івана Скоропадського у Глухові було лише два сотники А. Маркович та І. Мануйлович. Маркович (Маркевич) Андрій Маркович очолював глухівську сотню з 1709 по 1714 рр., потім він - полковник Лубенський та Генеральний підскарбій. Його старший син Яків є автором відомого 10-томного «Щоденника», який характеризує життя Гетьманщини того періоду.

Мануйлович Іван Мануїлович також зробив успішну кар`єру. 14 років з 1714 по 1728 рік був глухівським сотником. За Павла Полуботка очолив Генеральну військову канцелярію, а після обрання гетьманом Д.Апостола став генеральним осавулом.

За період правління Павла Полуботка згадується сотником Яким Федорович. За Данила Апостола у Глухові сотникували Федір Омельянович та Степан Уманець. За Кирила Розумовського – Матвій Маньківський та Дем’ян Туранський.[2]

Перелік сотників Глухівської сотні

Джерела
  • Лазаревский А.М. - Описание старой Малороссии. Т.2: Полк Нежинский. Описание старой Малороссии. Издательство: Типография К.Н. Милевского, 1893
  • Модзалевский В. Судьбы малороссийских пушкарей. - Чернигов, 1915.

Примітки
  1. Белашов В. І. Глухів — столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782 рр.). — Глухів, 1996. — 144 с.
  2. Онопрієнко Олена Глухівські сотники // Неделя. - 2013. - 10 жовтня.
  3. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 131-132.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.