Гней Доміцій Агенобарб (консул 96 року до н. е.)

Гней Доміцій Агенобарб (лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus; 139 — 89 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 96 року до н. е., великий понтифік з 103 до 89 року до н. е.

Гней Доміцій Агенобарб
лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus
Народився 139 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 89 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Знання мов латина
Суспільний стан шляхтич[1]
Посада цензор Стародавнього Риму, народний трибун, давньоримський сенатор[2] і консул[2][3]
Конфесія давньоримська релігія
Рід Domitii Ahenobarbid
Батько Гней Доміцій Агенобарб[3][1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Луцій Доміцій Агенобарб[3][1][1] і Domitiad
У шлюбі з невідомо і невідомо
Діти Луцій Доміцій Агенобарб (консул 54 року до н. е.)[3][1][1] і Гней Доміцій Агенобарб

Опис

Походив з родини нобілів Доміціїв Агенобарбів. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 122 року до н. е.

Державну кар'єру почав рано. У 118 році разом з Луцієм Ліцинієм Крассом був обраний дуумвіром для виведення римських колоній у Нарбонській Галлії. У 116—115 роках до н. е. виконував обов'язки державного монетарія.

У 104 році колегія понтифіків відмовилася обрати його понтифіком замість його батька. Тоді ж консул Марк Скавр заблокував спробу Гнея Агенобарба стати членом колегії авгурів.

У 104 році до н. е. став народним трибуном. На цій посаді притягнув до суду Марка сілана, консула 109 року до н. е., за невдалу війну з кімврами й завдання шкоди його клієнтові Егрітомару, втім не домігся звинувачувального вироку. Проте розробив законопроект щодо обрання членів у жрецькі колегії та їхніх голів на народних зборах, домігся його прийняття. Згідно з цим законом обрано спочатку понтифіком, а згодом й великим понтифіком (lex Domitia de Sacerdotiis). У цей же час невдало судився з Марком Скавром, консулом 115 року до н. е.

У 100 році брав участь у придушення руху Аппулея Сатурніна. Водночас був другом Цецилія Метелла Нумідійського й підтримував його у вигнанні.

Гней Агенобарб у 99 році до н. е. став претором, а у 96 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Кассієм Лонгіном. У 92 році до н. е. обраний цензором разом Луцієм Ліцинієм Крассом. На цій посаді видав едікт про заборону виступів латинських риторів. Втім незабаром цензори посварилися — Красс звинувачував Агенобарба у безсердечності, а Агенобарб Красса — у любові до розкошів. Внаслідок цього цензори склали свої повноваження.

У 91 році до н. е. завадив нападу племені марсів на чолі із Поппедієм Сілоном, запропонувавши останньому домогатися громадянських прав не військовими діями, а перемовинами.

Родина

Діти:

Примітки

Джерела

  • Smith, William (1867), «Gnaeus Domitius Ahenobarbus (4)», // Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 84–85. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.