Гней Корнелій Лентул Гетулік (консул 26 року)

Гней Корнелій Лентул Гетулік (лат. Gnaeus Cornelius Lentulus Gaetulicus; 8 рік до н. е. — 39 рік н. е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул 26 року до н. е., поет.

Гней Корнелій Лентул Гетулік
Народився 8 до н. е.
Помер 39
Mogontiacumd, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, поет, військовослужбовець
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій
Посада давньоримський сенатор, претор і консул
Батько Косс Корнелій Лентул
Брати, сестри Косс Корнелій Лентул (консул 25 року)
Діти Гней Корнелій Лентул Гетулік, Децим Юній Сілан Гетулік, Косс Корнелій Лентул Гетулік і Cornelia Lentula Gaetulicad

Життєпис

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Косса Корнелія Лентула, консула 1 року до н. е. У 23 році став претором у справах іноземців. У 25 році, будучи обраним консулом, засудив Аквілія за Юлієвим законом про перелюб. 26 року його обрано консулом разом з Гаєм Кальвізієм Сабіном. Десь після цього у 27 або 28 році Гетулік став членом колегії квіндецемвірів священнодійств.

Був близький до впливового префекта преторія Сеяна і за порадою імператора Тиберія заручив свою доньку з його сином. З 29 до 39 року виконував обов'язки легата пропретора Верхньої Німеччини. На цій посаді отримав величезну популярність в армії завдяки своїй доброзичливості та справедливості.

У 34 році Лентул був звинувачений Абудієм Рузоном у співучасті у змові Сеяна. За деякими відомостями, направив Тиберію листа, в якому повідомив, що буде повністю лояльним доти, доки його не спробують позбавити провінції, й запропонував укласти союз, згідно з яким він зберігав би командування та забезпечував принцепсу військову підтримку. Зрештою Гетулік був виправданий, його обвинувач вигнаний.

У 39 році потрапив під підозру через свою популярність в армії і був страчений Калігулою за звинуваченням у змові.

Літературна діяльність

Був майстром віршування. Писав невеличкі літературні твори, особливо полюбляв складати епіграми еротичного змісту на свою дружину.

Родина

Дружина — Апронія Цезіана

Діти:

Джерела

  • Z. Stewart. Sejanus, Gaetulicus and Seneca. AJPh, Vol. 74, № 1 (1953), pp. 70—85.
  • Suet. Cal. 8; Claud. 9; Galb. 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.