Гого
Вагого (вагого (множина від гого), чігого, кігого) — народ Танзанії, басейну річки Кізіго. На середину XX століття чисельність становила 300 тис. чоловік, за півстоліття зросла до 1 440 000 осіб у 2006 році[1].
| Вагого | |
|---|---|
 Вагого, 1906 рік | |
| Кількість | 1440 тис. |
| Ареал |
 Танзанія |
| Близькі до: | Хехе |
| Мова | угого |
| Релігія | традиційні вірування, християнство |
Мова
Розмовляють мовою угого, східна група мов банту. Першою друкованою книгою мовою гого була Біблія в 1962 році (латиниця). Діалекти: н'ямба (західні гого), н'ягого (центральні гого), тумба (східні гого). Лексичний склад на 50 % подібний до хехе та сангу, на 48 % на кімбу.
Вірування
Більшість вагого зберігають традиційні вірування, частина сповідує християнство англіканського толку.
Зайнятість
В районах позбавлених мухи цеце, напівкочовики розводять велику рогату худобу, вівці, кіз. Частина вагого займається землеробством: сорго, кукурудза, маніок. Більшість чоловіків батракує на заробітках на плантаціях сезалю, копальнях та в портах.
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Gogo. A language of Tanzania, архів оригіналу: (англ.)
Література
- (рос.) Краткая географическая энциклопедия. В 5 томах / Главный редактор А. А. Григорьев. — М.: Советская Энциклопедия, 1960—1966.