Англіканська церква

	Реформація;
	* 95 тез * Формула згоди * Контрреформація Рух і деномінації Протестантизм Реформація в Німеччині Лютеранство; анабаптизм; ; Реформація у Швейцарії Кальвінізм; ; Реформація в Нідерландах Менонітство; ; Реформація в Англії Англіканство; пуританство; ; Реформація в Шотландії Пресвітеріанство; ; Реформація у Франції Гугеноти; ; Реформація в Польщі Социніанство; ; Реформація в Італії; Реформація в Чехії; Ключові події Лейпцизький диспут; Вормський едикт; Селянська війна в Німеччині; Шпайєрська протестація; Марбурзький диспут; Аугсбурзький рейхстаг; Аугсбурзький мир; Вестфальський мир; Діячі Реформації Мартін Лютер (Німеччина, 1483-1546); Філіп Меланхтон (Німеччина, 1497-1560); Ганс Таусен (Данія, 1494-1561); Олаус Петрі (Швеція, 1493-1552); Ульріх Цвінглі (Швейцарія, 1484-1531); Жан Кальвін (Швейцарія, 1509-1564); Томас Кранмер (Англія, 1489-1556); Джон Нокс (Шотландія, 1514(?)-1572); Фаусто Соцціні (Польща, 1539-1604); Предтечі Реформації Вальденси; Авіньйонський полон Пап (1309-1377); Лолларди; Західна схизма (1378 - 1417); Гуситські війни (1420 до ~ 1434); Північне Відродження;

	Протестантизм
	Реформація Доктрини протестантизму Дореформаційні рухи Вальденси • Гусити • Катари • Лоларди Реформаційні церкви; Англіканство • Анабаптизм • Кальвінізм • Лютеранство • Цвінгліанство Постреформаційні рухи; Адвентизм · Армія спасіння · Баптизм · Квакери · Меноніти · Пієтизм • Пуританство • П'ятидесятництво • Харизматизм «Велике пробудження» Рівайвелізм • Методизм • Євангелізм • Учні Христа • Церкви Христа

	Англіканська церква
Посада керівника організації	Архієпископ Кентерберійський
Голова	Єлизавета II
Держава	Велика Британія
Член у	Всесвітня рада церков і Porvoo Communiond
Є власником	Wells Cathedrald, All Saints Church, Howickd і Fulham Palaced
Розташування штаб-квартири	Church House, Westminsterd
Відокремилось від	католицька церква
Кількість відстежувачів	109 772
	Офіційний сайт(англ.)
	Англіканська церква у Вікісховищі

Англіка́нська церква (англ. Church of England, C of E) — християнська протестантська церква, заснована в 1534 році королем Генріхом VIII після відмови папи Климента VII анулювати шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської, що й стало причиною реформації в Англії, як потреба створення окремої, незалежної від Папства церкви, котра б відповідала дотриманню інтересів монарха та держави. Акт про супрематію («верховенство влади») урочисто проголошував, що земна влада над Англіканською церквою належить англійським монархам.

Англіканська церква поширилася у таких країнах, як Англія, Північна Ірландія. Англікани, що належать до богословської традиції всесвітньої Церкви, не створили власних догматів або навчання, обов'язкового для всіх церков країни. В англіканському богослов'ї зберігає силу принцип, згідно з яким не слід визначати те, чого сам Бог не визначив у Священному писанні, але не слід і відкидати або змінювати нічого, що не суперечить Божому Слову. Як основні джерела англіканського богослов'я й духовності, а також церковного навчання розглядається Біблія, ранньохристиянські форми віросповідання і так звані «39 статей» (Thirty-nine Articles).

Є державною в Англії. Головою Англіканської церкви є англійський король (королева). Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфіскувались і переходили у власність короля. З часом на церкву дедалі більше впливали різні протестантські рухи, і на теперішній час вона оформилась у напрямок, майже ідентичний лютеранству, але відкидає лютеранське розуміння євхаристії (Святого Причастя) та пастирського служіння. Усі англіканські церкви світу становлять Англіканське співтовариство, до нього, зокрема, відноситься єпископальна церква (США).

Найважливіші питання церковного життя підлягають розглядові в парламенті; вища церковна ієрархія має тісні зв'язки з фінансовими колами і земельною аристократією Англії: їй надано різні привілеї аж до членства в палаті лордів.

Англіканська церква є 13-м найбільшим землевласником Великої Британії, і вона дуже заможна. Станом на 2019 рік має у власності 2 мільярди фунтів на 105 000 акрів землі, на яких розташовані сільськогосподарські угіддя, лісове господарство, права на корисні копалини та деякі найбільш історичні будівлі Великої Британії.

Архієпископ Кентерберійський та єпископи Англіканської церкви — це більше, ніж прості впливові люди. Вони тримають фактичну політичну владу. Велика Британія, поряд з Іраном та Ватиканом, залишається однією з трьох держав у світі, яка досі має священнослужителів: 26 «Господарів духовних» з постійним місцем у верхній палаті Великої Британії.[1]

390 випадків з 1940-х по 2018 рік, коли розбещувачі неповнолітніх зберігали церковний сан і посаду в Англіканській церкві. У 2018 році було 449 випадків розбещення неповнолітніх[2].

Див. також

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Примітки

English, Otto (23 грудня 2019). No place for God in British politics. POLITICO. Процитовано 29 грудня 2019.
Doughty, Steve (6 жовтня 2020). Church of England put reputation above protecting children from abuse. Mail Online. Процитовано 7 жовтня 2020.

Джерела

Англіканська церква у сучасному світі: проблеми та шляхи розв'язання // Релігія та Соціум, 2010, № 1(3)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] English, Otto (23 грудня 2019). No place for God in British politics. POLITICO. Процитовано 29 грудня 2019.

[2] Doughty, Steve (6 жовтня 2020). Church of England put reputation above protecting children from abuse. Mail Online. Процитовано 7 жовтня 2020.